Інновації та зростання спричиняють прецесійні ефекти — або, кажучи економічною мовою, вторинні ефекти — для третіх сторін, і ці ефекти можуть бути досить масштабними. Про це пишуть Чан Кім (Chan Kim) і Рене Моборн (Renée Mauborgne) у своїй новій книзі «Beyond Disruption» («Поза межами підриву»).
Коли бджоли перелітають із квітки на квітку, щоб зібрати пилок, їхня місія полягає у виробництві меду. Але в процесі, як ми знаємо, пилок прилипає до їхніх вертлявих ніжок і переноситься на інші квіти, коли вони дзижчать, дозволяючи ще більшій кількості квітів розквітати і рости. Бакмінстер Фуллер, відомий американський теоретик систем, назвав це «прецесійним ефектом».
Жоден бізнес чи організація не існує ізольовано. Інновації та зростання викликають прецесійні ефекти — або, кажучи економічною мовою, вторинні ефекти — для третіх сторін. Так відбувається і з підривним, і з непідривним творенням. Обидва мають прецесійний або вторинний вплив на свої екосистеми чи мережі цінностей, і цей вплив може бути значним.
Наприклад, підрив Amazon книгарень і ритейлу призвів до зростання екосистеми доставки посилок, оскільки компанія співпрацює з сотнями сторонніх кур’єрських компаній по всій країні, які наймають і керують власними автопарками вантажівок і фургонів, щоб задовольнити потреби компанії в доставці «останньої милі».
Існує також вторинний вплив Amazon на індустрію пакувальних матеріалів, оскільки багато товарів, які колись купувалися в магазинах, тепер упаковуються робітниками компанії в індивідуальну упаковку і надсилаються поштою безпосередньо додому людям. Хоча Amazon знищив тисячі книгарень і роздрібних торговців, він також мав вторинний вплив на зростання, змусивши гравців, що залишилися, переосмислити і вдосконалити свою діяльність, а також стимулювавши інновації в інших галузях. Те саме можна сказати і про непідривне творення. Подумайте, наприклад, про вторинний вплив на зовнішні компанії — від аерокосмічних технологій до робототехніки, штучного інтелекту та астрофізики — який, ймовірно, спричинить непідривний крок Космічних сил. Це, ймовірно, також стимулюватиме інновації приватних компаній, пов’язаних із космічною галуззю, а також підвищить ефективність дизайну, виробництва й операцій.
Але тут є різниця, на яку варто звернути увагу. Вторинний вплив Amazon на екосистеми пакувальних матеріалів і доставки пакунків відбувається разом зі зниженням вартості торговельної нерухомості, яке компанія опосередковано спровокувала. Це пов’язано з тим, що допоміжні галузі, пов’язані з індустрією, що зазнала краху, як правило, також зазнають руйнівних наслідків (як і торговельна нерухомість), тоді як нова бізнес-модель руйнівника сприяє зростанню третіх сторін (таких як доставка пакунків і пакувальний бізнес) у його новій екосистемі.
Як наслідок, слід очікувати чистого непрямого впливу, як позитивного, так і негативного, оскільки небагато галузей можуть існувати без підтримки бізнес-екосистем.
Однак, коли йдеться про , вторинний вплив більше нагадує прецесійний ефект бджіл за Бакмінстером Фуллером, оскільки воно, як правило, має переважно позитивні непрямі ефекти і мало хто з третіх сторін програє, якщо взагалі програє. Це пояснюється тим, що в результаті непідривного творення мало хто з гравців допоміжних галузей або існуючих екосистем буде витіснений з ринку, якщо взагалі це трапиться. Отже, який би вторинний вплив воно не мало на економічне зростання та робочі місця, воно з самого початку буде позитивним.
Чи є довгостроковий позитивний вплив підривного творення на зростання та зайнятість більшим або меншим, ніж у випадку непідривного, залежить від багатьох факторів — таких як природа інновації, її вплив на спосіб життя людей із плином часу та траєкторія промислового розвитку. Тому майже неможливо оцінити їхній вплив у відносному вираженні. Однак ми знаємо, що соціальні витрати можна очікувати принаймні на початковому етапі підривного творення, тоді як у випадку непідривного такі витрати, як правило, майже відсутні.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців