Політика корпорацій часто залежать від опитувань, які визначають певний усереднений результат. Наприклад: „Який вид шоколаду найбільше полюбляють китайці?” або „Яке вино найчастіше п’ють африканці?”. Проте, корпорація, яка повністю довірилася опитуванню і почала випускати у Китаї білий шоколад, через деякий час може опинитися на межі банкрутства.
Китайці, які, за даними дослідження, найбільше полюбляють білий шоколад, не купуватимуть його. Найгірше те, що компанія навіть не здогадуватиметься, що причиною її невдачі стало опитування. А точніше – його результат, який дуже часто буває далеким від істини.
Існує безліч прикладів, яким чином опитування загальної думки продукує фальсифіковані дані. Ось лише один з них. Коли канадцям поставити запитання „Чи є американці тупими?”, 95% скажуть „Так”. Ту саму відповідь можна почути і на запитання „Чи є канадці тупими?”. Проте, якщо поставити питання: „Яка нація на вашу думку є найрозумнішою у світі?”, тоді відповідь буде: „американці”. Ці опитування демонструють, яким чином може бути фальсифіковані дані. Результати повністю залежать від того, як буде поставлено саме запитання. Можемо зробити висновок, що найтупішими людьми насправді є ті, хто довіряють подібним дослідженням і здійснюють свій бізнес у відповідно до їх даних.
Незалежно від того, якою є тема опитування: фільми чи їжа, державна політика чи спорт – відношення аудиторії може бути підробленим відповідно до потреб тих, хто проводить дослідження. Інструментом такої маніпуляції є спеціальні правила побудови запитань.
Бізнес постійно використовує дані таких досліджень, іноді не звертаючи уваги навіть на такі абсурдні результати, як: „Середньостатистична особистість може з’їсти 20 хот-догів за пів-години” чи „Середньостатистична особа може випити ванну пива за два дні”.
Приклади таких перекручених результатів іноді можуть призвести навіть до анекдотичних ситуацій:
Зустрічаються дві подруги-студентки. Перша:
– Ніяк не можу знайти собі достойного нареченого.
– Хіба? А от на нашому факультеті половина дівчат уже одружені, – відповідає друга.
– Невже? Так багато?
– Яке там, багато? У нас їх всього дві…
Вихід із ситуації вбачаємо у відмові від досліджень „середньостатистичного споживача”. Бізнесові слід чітко визначати свого цільового клієнта, а не фокусуватися на середньостатистичному. Тим більше, що результати опитувань можуть бути дуже легко сфальсифіковані.
Звісно, мусимо погодитися, що результати деяких досліджень можуть бути дуже цінними для організації. Але навіть це ще не є причиною будувати на них всю стратегію компанії? Найрозумніші люди не ті, які вміють використовувати дані досліджень, а ті, які можуть приймати часом ризиковані але перспективні рішення. І саме вони досягають успіху.
За даними The CEO Refresher
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців