Як звільняються у різних країнах

Прийнявши рішення про звільнення, працівник змушений попередити про нього свого роботодавця не пізніше, ніж за два тижні до запланованого терміну. Принаймні, у нашій країні… Здавалося б – цілком адекватний період. І працівникові добре – адже він може підготуватися, владнати всі справи і зі спокійною совістю піти до іншого роботодавця; і компанії, яка не залишилася з порожньою посадою і без жодного уявлення, ким замінити звільненого працівника. Але виявляється, у різних країнах, відповідно до їхнього законодавства, період попередження про намір звільнитися може дуже суттєво відрізнятися, пише Management-Issues.com.

Найкоротший мінімальний період між попередженням та фактичним звільненням законодавчо закріплений у США, Мексиці, Гонконгу, Ірландії, Сингапурі та Великобританії.

Мексиканські працівники взагалі не зобов’язані заздалегідь попереджувати про звільнення свого роботодавця. Одного ранку вони можуть просто зателефонувати своєму шефові і заявити йому: „Знаєте, а я у вас більше не працюю”.

В принципі, те ж саме можна сказати й про США. Але хоча обов’язкового мінімального періоду попередження про звільнення там не існує, співробітники все рівно попереджають роботодавця за тиждень чи два до їхнього відходу.

Закони Гонконгу, Ірландії та Сингапуру вимагають, щоб працівник попередив свою компанію щонайменше за один тиждень до звільнення.

Натомість, найтриваліший термін обов’язкового попередження про звільнення було виявлено у Швейцарії, Словаччині та Чехії. Працівники, які влаштувалися до компаній, розташованих у цих країнах, вимушені попереджати свого роботодавця щонайменше за два місяці до звільнення. Можна тільки уявляти, як їм працюється протягом цих останніх двох місяців.

У переважній же більшості країн (а всього було досліджено 43 країни) термін завчасного попередження про звільнення складає один місяць (себто українські умови можна вважати цілком лояльними).

При цьому у третині держав, які взяли участь у дослідженні, мінімальний термін завчасного попередження залежить від часу, який людина пропрацювала у компанії.

А, наприклад, у Британії закони діють на користь працівників. Якщо останні можуть попереджувати про звільнення за один тиждень, то при звільненні за ініціативою роботодавця термін завчасного попередження збільшується на один тиждень за кожен рік роботи працівника на посаді, аж поки не досягне максимального терміну – 12 тижнів.

Але більшість роботодавців не покладаються на закони і тому чітко обговорюють ці та інші умови у контракті, який вони підписують із працівником.