Емоційне насильство в офісі

Що ви знаєте про боссінг, моббінг та буллінг? Виявляється, кожен із нас зіштовхувався з цими поняттями. Всі ці незвичні для нашого вуха і досить кумедні слова описують види психологічних агресій, що створюють нестерпну обстановку в офісі. Приниження і психологічне насильство створюють серйозну погрозу не тільки здоров’ю співробітників; для компанії вони обертаються відчутним зниженням ефективності та збільшенням текучки кадрів.

За даними Kelly Services, звільнення через брутальність начальника чи підлеглого знаходиться на другому місці після низької оцінки результатів праці, особливо серед фахівців, які проробили в компанії менше року. А дослідження Chartered Management Institute показало, що психологічній агресії піддаються 39% менеджерів із більш ніж 500 учасників опитування, причому найбільше часто (49%) – менеджери середньої ланки.

Найчастіше зустрічаються скарги саме на поведінку керівництва. Тип начальника, що зловживає владою й не соромиться у висловах, знайомий кожному. Втіленням боссінгу можна вважати Аманду Прістлі, героїню фільму “Диявол носить Prada”. Правда це не найгірший випадок, адже вона не підвищує голос і не використовує ненормативної лексики, а це вже майже щастя.

Якщо залишити осторонь звичайне хамство, то до рис боссінгу експерти Chartered Management Institute, серед іншого, відносять також постійну та, найчастіше, необґрунтовану критику, вказівки на службову невідповідність або некомпетентність, необґрунтоване обмеження можливостей просування по кар’єрній драбині або підвищення кваліфікації, необґрунтовану негативну оцінку роботи, а також будь-яка відсутність оцінки. Все це позбавляє підлеглого впевненості в собі, і, як наслідок, мотивації. На жаль, агресія часто починається “з голови”, але рідко нею обмежується.

Ще один тип емоційного насильства – “моббінг” (від mob (англ.) – юрба), що означає колективний емоційний тиск на одного з колег. Ціль моббінгу – змусити звільнитися співробітника, що вам не сподобався. Але іноді це просто спосіб “побавитися” і відволіктися від щоденної рутини. У цьому випадку в агресорів немає постійної жертви – тут діє принцип “сьогодні я, а завтра ти”. У моббінгу є свій арсенал засобів: поширення ганебних чуток, залякування і соціальна ізоляція. До речі, подібне переслідування не знає меж: його жертвою може стати як секретарка, так і новий керівник, який прийшов в устояний колектив.

Для позначення цькування одного колеги іншим використовують слово “буллінг” (bullying). У цьому випадку можливе застосування всіх засобів, як професійного, так й особистого приниження: підкреслене панібратське ставлення, сарказм, іронія, гра словами й перекручення значення сказаного. Буллер чудово поводиться в присутності начальства й огидно при колегах і підлеглих. Однак чинити опір простіше всього саме цим агресорам. У буллінгу є свій гуру – засновник і генеральний директор компанії The Field Foundation Тім Филд (Tim Field). А в Швеції навіть прийнято закон про захист людей від буллінгу.

Подбати про зміну обстановки в колективі повинні, у першу чергу, керівники. Причому застосування репресивних мір до злісних агресорів – це не вихід, оскільки співробітників не можна розділити на вовків й агнців: жертви буллінгу часто самі поводяться просто неприпустимо стосовно колег.

За матеріалами Chartered Management Institute, “Пси-фактор”, RB.ru