Якщо на вашу організацію, наче грім із неба, впала „чума” неефективної комунікації та недостатньої підзвітності, примусьте весь ключовий персонал дотримуватися „ранкового ритуалу”. Саме про нього розповідає стаття The Morning Meeting Ritual, опублікована на сайті Гарвардської бізнес-школи .
Автор стверджує, що з якою б складною проблемою не зіткнулася ваша організація: нехай це буде провал стратегії, зменшення бюджету чи навіть втрата ринку – вирішити їх дуже просто. Слід всього-на-всього сісти та обговорити.
Виявляється, великим компаніям часто притаманна проблема комунікації. Таким чином, безліч корисних знань застоюється у головах окремих індивідів, так і не приносячи ніякої користі компанії. Безліч думок, які могли б бути успішно втілені, якби їх обговорили, так і гинуть, не потрапивши до конференц-залу. Але найгірше те, що керівники відділів, заглиблюючись у власні обов’язки, як правило, забувають, що компанія складається не лише з їхнього відділу. А в результаті виникає ситуація перетягування канату, від якої страждає вся організація.
Автори статті наголошують, що успішним компаніям притаманні дві риси: комунікація (думки потрапляють із голів персоналу до конференц-залу); та відповідальність (кожен керівник розуміє, що повинен відповідати не лише за свої особисті обов’язки, але й за діяльність організації в цілому).
Обидві ці риси можуть бути легко втілені завдяки стратегії „ранкового ритуалу”. Цей термін звучить дуже просто, але, як наголошують автори, при правильному розумінні та вдалому використанні, може означати для компанії дуже багато.
То про які ж основні характеристики „ранкового ритуалу” йдеться? Адже це не просто зустріч – це справжній управлінський обряд, який просто зобов’язаний мати безліч правил та нюансів. Саме про них і хотілося б згадати:
– ритуал повинен відбуватися у найбільш відповідному місці, де зазвичай приймаються найважливіші рішення. Як правило, для цієї мети цілком підходить конференц-зал. Відчуття такої піднесеної важливості змушує людей, які беруть участь у ритуалі, відчувати себе більш уповноваженими, а значить – поводитися серйозно і говорити про серйозні речі;
– ритуал починається зранку кожного дня у один і той самий час (хоча може тривати таку кількість часу, як того потребує обговорення питань, піднятих на зібранні);
– в ритуалі може брати участь різна кількість людей (як топ-менеджерів і керівників, так і нижчої ланки персоналу), але для найкращого результату варто слідкувати за тим, щоб ця кількість була не меншою, ніж 6 чоловік, і не більшою, ніж 15;
– питання, які будуть обговорюватися на зібранні, не повинні готуватися завчасно – тобто зустріч не має ніякого регламенту;
– кожен має право (і навіть повинен) виносити на обговорення власні питання. Так само кожен повинен брати участь у обговоренні цих питань, навіть коли здається, що він зовсім не має відповідного досвіду та навичок;
– зміна думки когось із присутніх є закономірною і повинна викликати повагу всіх інших. Це набагато краще, ніж взагалі не мати ніякої думки щодо предмету, який обговорюється;
– фактично, під час такого ритуалу, звичайні працівники урівнюються у правах з генеральним директором, оскільки кожен має однакове право на висловлення власної думки.
Як бачимо, перед нами постає таки справжній „ритуал”. Важко сказати, чи зміг би він діяти у наших українських компаніях, але спробувати варто. Тим більше такі зустрічі на чолі із лідером компанії в нашій українській дійсності могли б ставити перед собою ще одну мету – підвищення мотивації персоналу.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців