Можливо, ви не знаєте, що таке Cougar Ace, але запитайте будь-якого фаната автомобіля Mazda – і він вам відповість. А якщо не відповість – то значить, ніякий він не фанат. Cougar Ace – це велетенське вантажне судно, яке влітку 2006-го року транспортувало новенькі Мазди із Японії до США, і мало не потонуло біля берегів Аляски. Гігантське судно, довжиною 300 метрів, завалилось на бік, кут був 60%. Але на щастя, Cougar Ace таки вдалося врятувати, як і весь його вміст, загальною вартістю близько 100 млн. доларів. Втім, історія на цьому не закінчилася, пише журнал Drive.ru.
Операція порятунку вантажного судна тривала не один тиждень і коштувала чималих грошей. Зрештою, корабель вдалось повернути у початкове положення і відбуксувати до берега штату Орегон. Там автомобілі розвантажили і розмістили на стоянку в Портленді. До слова, стоянка видалася вражаюча – на 4703 автомобілі. В основному там знаходились Mazda3, Miata і зовсім нові на той час CX-7.
Загалом, японські автомобілі пережили несподівано тривалу подорож дуже достойно. Деякі машини трішки постраждали, але переважна їх частина не отримала навіть подряпинки. Втім, керівництво компанії не поспішало відправляти товар замовникам. Спеціально створена група інженерів вирішувала питання, наскільки сильно зіпсувались автомобілі. Висновок виявився приголомшливим: Mazda визнала, що не здатна оцінити ризики, пов’язані з тривалим перебуванням своєї продукції у похилому стані та ще й у агресивних морських умовах… І тут… УВАГА!!!
Керівництво компанії прийняло рішення ЗНИЩИТИ всю партію!
Цей несподіваний вердикт у Mazda пояснили необхідністю зберігати свою відмінну репутацію, яку компанія заробляла роками. Навіть заради 5 тисяч автомобілів вона не могла ризикувати своїм іменем.
Після оголошення рішення мільйони людей зверталися у компанію з проханням виділити їм “непридатні” машини. Одні просили Мазду зі знижками особисто для себе, інші хотіли використовувати машини як макет для навчання автослюсарів. Навіть із Голівуду телефонували і хотіли використати продукцію в зйомках. “Їздити на них не будемо, – запевняли режисери. – Будемо лише бити, ламати, підривати та розбивати”.
Чи варто говорити, що керівництво компанії залишилось невблаганним?
Але коли рішення все знищити було прийнято остаточно, виявилось – зробити це не так просто, як могло б видатись на перший погляд. На це потрібно надзвичайно багато часу та грошей. Зрештою, на узгодження варіанта, який би влаштував компанію, пішло більше року.
Якщо у вас міцні нерви, можете поспостерігати за процесом “страти” машин.
Цікаво, якби 5 тисяч Таврій постраждали від тривалого перебування у “похилому становищі”, чи вирішив би їх виробник знищити всю продукцію?