Кому і навіщо потрібні псевдоіноземні бренди

Відомо, що у свідомості людей певні країни асоціюються з конкретними видами продукції. Наприклад, ми знаємо, що найкращі автомобілі роблять в Німеччині, там само варять найкраще пиво, а найкраще вино виготовляють, звісно ж, у Франції. При виборі товару у звичайному супермаркеті, за умови доступної ціни, споживачі віддадуть перевагу італійським макаронам та бразильській каві. При цьому вони будуть готові віддати за іноземні товари більш високу суму, пише Biz Times.

Звісно ж, маркетологи не могли не скористатися такою перевагою, як національна приналежність бренду. А тому на світ з’явилися псевдоіноземні бренди. Торгівельні марки, які у своїй рекламній кампанії, та й концепції, чітко асоціюються з певною країною (англійський чай), хоч і не є її продуктом. Ходити за прикладами далеко не потрібно. У сусідній Росії сьогодні знайдемо безліч вітчизняних брендів, які позиціонують себе, як іноземні: Akira(Японія), Bork (Німеччина), Vitek (Німеччина), “Л’Етуаль” і “Рів Гош”(Франція), чай Greenfield (Англія).

Переваги псевдоіноземної торгівельної марки видаються очевидними. По-перше – у неї вже є певний імідж. Англійський чай буде простіше продати, ніж російський. Він же куди більш вигідно виглядатиме на прилавках супермаркетів. Адже всі знають, що саме в Англії найкраще роблять чай. Але позиціонуючи продукт таким чином, слід бути максимально обережним. Окрім конкурентів, які легко можуть зіграти на вашій ПСЕВДОіноземності і тим самим відхопити у вас частку ринку (так, зробила британська компанія з виробництва порцеляни Royal Doulton, слоган якої звучав: “Royal Doulton. Порцелянові вироби із Сток-он-Трент, Англія, проти Lenox, порцеляни із Помони, Нью-Джерсі”), слід звертати увагу і на вчасність виходу продукту. Якщо на прилавку супермаркета уже декілька десятків “англійських чаїв”, то для вашої торгівельної марки там попросту може “не вистачити місця”.

Не варто зловживати і рекламою продукту. Скажімо, стверджувати, що продукція Bork виробляється у Німеччині у жодному разі не можна. Адже це відверта брехня! А ось використати нейтральний слоган на зразок “німецька якість” (який і обрала компанія) цілком можливо.

А ще цікаво, що у кожної країни є своя вузька спеціалізація, про яку знає увесь світ. Журнал Sales Business виділяє наступні типи спеціалізації:

Бразилія, Колумбія – кава;
Великобританія – джин;
Німеччина – автомобілі, побутова техніка, пиво, побутова хімія;
Голландія – живі квіти, сир;
Індія, Шрі-Ланка – чай;
Іран – килими;
Італія – взуття, одяг, спортивні автомобілі, вермути;
Норвегія – рибні делікатеси;
Росія – горілка, ікра, хутро, зброя;
США – джинси, автомобілі, комп’ютери, цигарки;
Фінляндія – мобільні телефони, молочні продукти, м’ясні делікатеси;
Франція – парфуми, косметика, коньяк, вино, шампанське, мода;
Чехія – пиво, кришталь;
Швейцарія – банки, годинники, сир, шоколад;
Шотландія – віскі;
ПАР – алмази;
Японія – електроніка, автомобілі.

До переваг використання псевдоіноземного бренду належать і такі фактори, як:
– більш дешева рекламна кампанія. Німецьке пиво простіше рекламувати, ніж російське;
– гра на світогляді споживачів. Італійські макарони – найкращі. Так вважає майже кожна хазяйка;
– легше просувати бренд при виході на західний ринок;
– історичний момент. Навряд чи хтось вважає хорошими українські автомобілі. Дається взнаки радянське минуле.