Як навчитися інтегративному мисленню (бізнес-модель Боба Янга)

Як навчитися інтегративному мисленню (бізнес-модель Боба Янга)Чим відрізняються блискучі лідери? Тим, що вони можуть тримати в голові одночасно дві повністю протилежні ідеї. Потім, замість ухвалення рішення про вибір варіанта А або B, намагаються представити “третій шлях”, що містить у собі кращі елементи кожного з варіантів. Це й називається інтегративним мисленням.

У якості яскравого прикладу такого мислення розглядають бізнес-модель Боба Янга (Bob Young) (співзасновника “Red Hat” – домінуючого дистриб’ютора Linux і ПЗ із відкритим кодом), яка перевершує дві основні моделі в індустрії програмного забезпечення, пише BizTimes із посиланням на Portfolio.com.

Як же навчитися інтегративному мисленню? Крім очевидних міркувань, потрібно брати приклад із відомих лідерів в області прийняття рішень. Замість того, щоб вибирати між непривабливими компромісами, можна створити безліч вигідних рішень для вашого бізнесу.

Відмінність інтегративного мислення від звичайного підходу – у чотирьох етапах процесу прийняття рішень.

Крок 1: визначення ключових факторів

Стандартний підхід полягає в тім, що керівник під час зважування різних варіантів розглядає тільки очевидні й відповідні фактори. У випадку з інтегративним підходом – керівник шукає менш очевидні, але потенційно більш відповідні ситуації.

Приклад:

Бобу Янгу не подобалися дві основні бізнес-моделі реалізації програмного забезпечення:

MUST READ:  Як керувати людьми, котрі ваc дратують

1) продаж системного програмного забезпечення без вихідного коду, необхідного для розробки прикладного ПЗ (прибуткова, але суперечить ідеї поширення ПЗ із відкритим кодом);

2) продаж компакт-дисків, що містять програмне забезпечення і вихідний код (близька ідеї поширення відкритого ПЗ, але не прибуткова).

У пошуках третього варіанта він розглядав небажання CIO купувати нові технології, які ускладнять обслуговування. Янг оцінив, що продаж “програмного забезпечення як сервісів” буде кращою альтернативою існуючим бізнес-моделям.

Крок 2: Аналіз причинно-наслідкових зв’язків

Звичайний підхід припускає розгляд лінійного взаємозв’язку між факторами: більше продукції “А” виробляє більше товарів “B”. Інтегративний підхід розглядає багаторівневі взаємозв’язки.

Приклад:

Янг аналізував складні взаємозв’язки між ціноутворенням, прибутковістю і каналами збуту. Він визнав, що продукт, заснований на вільно доступних компонентах, незабаром стане товаром. Будь-який роздрібний продавець електроніки зможе зібрати свій власний Linux-продукт і запустити його через свої добре розроблені канали збуту, залишаючи “Red Hat” без прибутку. Аналіз цих причинно-наслідкових зв’язків вніс багато нюансів у картину майбутнього галузі.

Крок 3: Уявлення повної структури рішення

Звичайний підхід передбачає поділ загальної проблеми на складові частини й роботу з кожної із частин окремо. Інтегративний підхід розглядає проблему в цілому й вплив різних аспектів один на одного.

MUST READ:  Притча: Три жаби на колоді

Приклад:

Янг розглядає кілька питань одночасно, у тому числі проблеми CIO, динаміку індивідуального та корпоративного ринків системного програмного забезпечення, розвиток економіки підприємства. Кожна “частина” може мати окреме рішення. Але, з огляду на питання як взаємозалежне ціле, Янг почав реалізувати концепцію, по якій лише один гравець в остаточному підсумку буде домінувати на корпоративному ринку.

Крок 4: Досягнення рішення

Звичайний підхід розглядає вибір одного із двох можливих варіантів. При інтегративному підході звичайні варіанти просто не приймаються.

Приклад:

Щоб забезпечити лідерство компанії на ринку, Янг розробив нетрадиційну бізнес-модель. Модель була синтезована із двох, здавалося б, непримиренних моделей шляхом сполучення низької ціни продукту із пропозицією прибуткових послуг. “Red Hat” на основі Linux-платформи почав допомагати компаніям управляти оновленнями ПЗ, доступними практично щодня. Компанія також надала програмне забезпечення для безкоштовного завантаження через Інтернет. Таким чином, “Red Hat” здобула лідерство на ринку й залучила корпоративних клієнтів до послуги, яка практично стала центральним продуктом компанії.