Бути директором

Хто такий директор? Я чув багато відповідей на це питання:
– Той, хто найголовніший на фірмі
– Найбільш досвідчений
– Найбільш розумний
– Найбільш кваліфікований
– Підсидів попередника
– Багато грошей має
– Син/племінник/брат господаря
– Власник
– Крутий чувак
– Йому можна запізнюватися
– Рідкісна сволота
– Модний перець
і т.д.

Кожна з цих відповідей має право на життя. Адже, напевно, знайдеться хоча б один директор, який належить до кожного з тверджень. Ось яке визначення терміну “директор” дає український варіант Вікіпедії – uk.wikipedia.org/wiki/Директор

Цікаво. Виявляється у фізиці рідких кристалів цей термін означає майже те ж саме, що і в житті.

Так що ж таке бути директором із продажу/маркетингу/закупівлях/логістиці/…?

Для мене бути директором – це радіти успіхам своїх підлеглих більше, ніж своїм власним. При цьому дуже неприємно, коли немає своїх.

Бути директором – це проводити одну чверть життя у відрядженнях, а іншу – на зборах/обговореннях/планерках та інших дурницях. Дуже часто від 10-хвилинного обговорення залежить майбутнє компанії, при цьому потім від десятків годин зборів та нарад вже майже нічого не залежить.

Бути директором – це ніколи не насолоджуватися славою. Це як у футболі: кожна перемога – це заслуга команди, а кожна поразка – це недоробки тренера (директора). Один мій колега сказав щось на кшталт: “Всі медалі мають діставатись підлеглим, а наша нагорода – це добре пиво в дорогому ресторані”.

Бути директором – це завжди не встигати. Якщо директор все встигає, то він точно втратив щось важливе, ніж йому варто було б зайнятися, і на що в нього звичайно не вистачає часу 🙂

Бути директором – це вміти планувати свій час. Часу завжди не вистачає, доводиться вибирати пріоритети, а все неважливе делегувати або залишати до кращих часів.

Бути директором – це вирішувати безліч суперечливих завдань. Збільшити націнку або збільшити обсяг продажів, зробити швидко або дешево, збільшити план або зменшити з/п, звільнити всіх або самому звільнитися?:-) Життя сповнене протиріч, – особливо якщо Ви директор.

Бути директором – це постійно спілкуватися з людьми. Деякі з директорів багато слухають, деякі – вміють тільки кричати, інші – багато говорять, треті – багато виправдовуються. Але всі вони багато спілкуються. Просто кожен по-своєму:-)

Бути директором – це постійно спілкуватися з цифрами. Звичайно набагато менше, ніж із людьми:-) Але директор закінчується там, де починаються проблеми з базою даних (XXI століття – нічого не вдієш).

Бути директором – це робити й визнавати свої помилки. Дуже часто роботодавці шукають успішних особистостей, які завжди досягали успіху, не знаючи помилок і невдач. Парадокс, але ж людина, зіткнувшись із першою своєю серйозною помилкою, як правило, проявить себе гірше, ніж якщо б це була її десята помилка. А можливо, той, у кого їх було десять, вже ніколи не зробить, одинадцяту:-)

Бути директором – це задавати вектор напрямку молекул в рідкому кристалі. Просто замініть “молекули” на “люди”, а “рідкий кристал” на “конкурентне середовище”. Вийшло? Це, мабуть, найважче для директора. Адже молекули рухаються хаотично, у кожної свої інтереси, мрії, цілі, навички. І треба зробити так, щоб молекули рухалися в одному напрямку. Як правило, цей напрямок задають власники, акціонери, які не завжди можуть задати цей вектор своїм молекулам самостійно. І якщо вектор “не задається”, то, в першу чергу, змінюють директора.

Бути посереднім директором дуже просто, а ефективним – майже неможливо. Кожна людина може бути директором: роздавай порівну батогів і пряників, багато контролюй, став завдання та звільняй за їх невиконання. Повірте – цього можна навчити за кілька тижнів будь-якого здатного випускника ВУЗу. Але навчити ефективності – це так само, як навчити бути щасливим завжди і всюди. Фішка в тому, що цьому потрібно вчитись постійно – удосконалюючи свої вміння та навички, отримуючи нові знання.
Ось, що таке бути директором …