Зовнішність комівояжера повинна бути бездоганною: акуратна стрижка, елегантний костюм і, найголовніше, чисто виголене обличчя. Кінг Кемп Жіллетт беззастережно додержувався цих порад, на які був щедрий комерційний директор фірми, що торгувала скобяними виробами.
Фірма мала потребу в покупцях, їхній пошук і був основною задачею молодого Кінга. Щоранку комівояжер вибухав лайкою на адресу своєї бритви, яку йому доводилося постійно заточувати і яка ледве не щораз залишала порізи на щоках. Саме в готельному номері в нього й народилася думка про безпечну бритву зі змінними лезами.
У 1904-му році він подав заявку на одержання патенту. У перший рік йому вдалося продати тільки 51 бритву і 168 запасних лез. Але він нітрохи не засмутився. У 1905-му році він продав уже 2 мільйони лез. У 1917-му році він постачав своїми виробами американських солдатів, які відправлялися воювати на французький фронт. Із тих пір Кінг К. Жіллетт став визнаним королем бритв.
Його портрет у круглому медальйоні, немов портрет короля на монеті, друкувався на всіх пакетиках із приладдям для гоління. “Король Жіллетт” подбав навіть про створення свого генеалогічного дерева: прізвище Жиллет не французького походження, як можна було подумати. Його батьківщина – англійське графство Сомерсет. Відзначимо, що його конкурент, англієць Уїлкінсон, спробував у 1908-му році почати продаж точильних пристроїв до бритв старого зразка. Свій товар він назвав “Gilledge”. Але безуспішно!
Із книги Бернара Галі “BRAND: Народження імені”
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців