Демпінг – політика кволого та бездарного підприємця…
Креативність – що це? Як і хто її визначає? (“вау” та “ого” не враховується). Яка користь від креативності?..
Фокус-групи (глибинні опитування) – деякі маркетингові компаніі вважають данний метод дослідження основним, та навіть на ньому будують стратегію виходу бренда на этапі його створення або ребрендінгу…
Споживач – хто це? Ви скажете: чоловік, 25-45 років, середнього достатку… А якщо…
Стереотипи – на моє глибоке переконання, стереотипи та “правила” в маркетингу – це єдине, що стримує ринки від диктатури монополій…
Демпінг – політика кволого та бездарного підприємця. На моє глибоке переконання не може проводится ні при яких умовах на ринку, навіть при проведенні політикі розорення з метою отримання монополій. Тому що впасти завжди швидше, ніж піднятись.
Приклад: чи знаєте Ви, що багатомільонний україньский ринок пластикових пакетів “маячек” працює з рентабельнністю близькою нулю, а заробляють на торгівлі відходами виробництва, які купують виробники ПET-пляшок.
Порада: не знижуйте ціни заради конкурентної переваги, у розумної людині (компанії) завжди є більш достойні варіанти ведення ринковоі боротьби, не факт що Ви втримаєтесь на ринку довго, але факт, що іншим на ринку Ви точно зашкодите.
Креативність – що це? Як і хто її визначає? (“вау” та “ого” не враховується). Яка користь від креативності?
Приклад: яка назва більш креативна: Apple або Virgin? (вибачте за банальність)
Порада: я пропоную завжди замінювати слово “креативність” на слово “ефективність”, з метою більш точного та глибшого розуміння того, що відбувається.
Фокус-групи (глибинні опитування) – деякі маркетингові компаніі вважають данний метод дослідження основним та навіть на ньому будують стратегію виходу Бренда на этапі його створення або ребрендінгу. Я рекомендую цей метод тільки для того, щоб отримати відповідь на прості запитання: чи не викликає данний продукт відразу чи будь-які негативнні ємоціі. Не більше того. Дуже корисно запропонувати купити Ваш продукт за запланованою Вами роздрібною ціною посеред самого опитування, повірте моєму досвіду: результати будуть зовсім інакші.
Приклад: якби Вас спитали 20 років назад: “чи купите Ви високотехнологічний компьютер або телефон під назвою “яблуко”?” або “чи будете Ви купувати мелодії дзвінків для свого телефону за 2 дол. кожний?”… Посміхаєтесь? Я б теж відповів – “звісно ні”. А чи знаете, що значіть слово “Kodak”? Я теж не знаю. І ніхто не знає. Це просто Бренд.
Порада: навіщо запитувати покупців що їм треба? “Мені нічого вже не треба” – скаже роздратованний постійним потоком якісної і бездарної реклами покупець. Всі потреби вже задоволені, покупець зараз може мати тількі бажання, мрії… а такі відчуття можуть запалити тількі Бренди. Чи викликають товари, які Ви продаєте, такі відчуття? Будьте покупцем, спостерігайте за собою, своїми бажаннями, дайте більше ніж інші, дайте людям емоцію, дайте Бренд.
Споживач – хто це? Ви скажете: чоловік, 25-45 років, середнього достатку… А якщо цей продукт купила 60-на жінка на подарунок сину? Хто вона – не покупець? Так, я згоден із тим, що визначення цільової аудіторії – дуже кропітка та нелегка робота, але навіщо? Ви особисто сплачуєте працю шахтаря чи кухаря? Я – ні, і не буду, це не моя справа. Моя справа – Бренди, а не вугілля чи борщі. “Скількі і коли я зароблю?” дізнавшись про “умовно-точну” цільову аудиторію – запитайте себе, коли Вам будуть намагатись продати свою послугу шахтарі.
Приклад: Чи бачили Ви хоч один дитячий фільм із цільовою аудиторією від 8-16 років, “Володарь кілець” або “Гаррі Потер” – я думаю переважна більшість із вас відповість – “так, бачив”. Так ось, із таких “нецільових” покупців кінокомпанії отримали більш ніж 2 млрд. дол. з 3-х млрд. дол. касових зборів тільки з перших фільмів.
Можливо, перш за все, треба намалювати собі портрет свого покупця і догодити йому на всі 100% і працювати над тим, щоб якомога більше людей захотіли стати таким, яким Ви уявляли свого покупця! Так, це спражня майстерність, але не фантазія, саме такої стратегії притримується Стів Джобс з Apple. Довіряйте свій Бренд справжнім майстрам.
Приклад: чи знаєте Ви, що продажі коньяку “Клинков” на 60% припадають на подарунок чи хабар? Так хто тоді покупець? Той, хто пье, але ніколи не купляв, чи той хто купляє, але ніколи не пив?
А ще чудовий приклад: бабл гам 20 років тому – одиниці серед нас знали що це, 10 років тому – 70% покупців діти, зараз – близько 60% населення купує жуйку хоч один раз на місяц.
Стереотипи – на моє глибоке переконання, стереотипи та “правила” в маркетингу – це єдине, що стримує ринки від диктатури монополій. Якби переважна більшість маркетологів (читай: статистів та нескінченних читачів в найкращому варіанті, а не мислителів і діячів) позбулася своїх стереотипів, для багатьох компаній було б тільки 2 варіанти: незаперечний успіх або тотальна поразка. На світовому ринку не було б мільонів ТМ-ок які існують в постійній хвильообразній стагнації в очікуванні звичайного росту ринку, балансуючіх на грані банкрутства або в стані “на життя поки вистачає”.
Забудьте: я там так робив, я знаю, що це працює, вони зробили і в нас вийде…
Думайте. Працюйте. Вірте. Творіть.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців