Чи є медичний бізнес аморальним?

Наше суспільство уже нормально толерує комерційні відносини у більшості сфер життя. Іноді навіть важко уявити, як можуть існувати неприбуткові банки, ресторани або кінотеатри. Але в охороні здоров’я ми продовжуємо дивитися на ті заклади, які працюють для прибутку, не так рівно, як на “безкорисливих”. Скажу більше, слово “бізнес” по відношенню до медицини все ще дуже часто звучить як лайка. Не буду розказувати про те, що всі бізнесмени в медицині “білі та пухнасті”. Але я переконаний, що ми маємо щодо них доволі сильні неправильні стереотипи. Маю просту пропозицію, як їх подолати.

У принципі, більшість стереотипів щодо ненажерливого бізнесу в медицині виходять з однієї ірраціональної властивості нашого мислення. А саме: чим опосередкованіше ми за щось платимо, тим “безкоштовнішим” здається кінцевий товар/послуга, і тим менше ми цінуємо гроші, віддані за нього/неї. Якби ми віддавали гроші за комунальні послуги безпосередньо в руки двірникові або ліфтеру, ми би значно гостріше ставили перед собою питання: “А чи варта робота цієї людини тих грошей, що я йому даю?”. Мені особисто було б шкода віддати двірникові 100 гривень за той жах, який твориться у дворі і під’їзді. А занести їх до “збєркасси” і перерахувати на рахуни вищих інстанцій – це будь-ласка.

А якщо ці гроші відраховуються з вашої зарплатні тоді, коли ви їх взагалі не бачите? Вони взагалі не сприймаються нами як щось особисте. Але ж це – ті самі тяжко зароблені гривні, з якими так нелегко розлучатися у форматі “з рук в руки”!

В медицині ми маємо саме такий варіант. Платимо державним закладам чималенькі гроші через податки. Причому не з фактично отриманого доходу (як у США), а ще до того, як отримуємо готівку на руки. Але коли ми ідемо до приватного закладу і платимо конкретні фізичні гроші з нашого конкретного фізичного гаманця – нам здається, що кляті буржуїни деруть з нас останню копійку.

Друзі, вся різниця – в гостроті відчуттів! Державна система дере з нас не менше, просто так, що “больной нічєво нє чувствуєт”. Як же відрізнити – хто дере більше? Є простий спосіб – оцінюйте не витрачені гроші, а результат. Пам’ятайте, що будь який заклад – державний, приватний чи ще якийсь працює не заради себе, а заради вас. Мірило його ефективності – конкретний результат для вашого здоров’я. Якщо ви стали ще більш хворий в державному закладі “безкоштовно”, але одужали в приватному закладі за 5 тисяч – це означає, що вигідніший для вас був другий варіант. Якщо ви безрезультатно наздавали аналізів на 5 тисяч у приватній клініці, але вам хоча би трішки полегшало у державному закладі – останній був кращий.

Бізнес – це лише інший спосіб організації справи. Прибуток – це лише джерело наповнення фондів інвестування, які в державній системі формуються також з наших грошей – податків. А мета медичної організації будь-якої форми власності одна – вилікувати пацієнта. Судіть заклади за тим, як вони досягають мети, звільняйтеся від стереотипного мислення і ваші рішення будуть зваженіші і вигідніші.