Корупція гальмує подальший розвиток України. Купи грошей, які країна заробляє тяжкою працею, не доходять за призначенням, губляться на шляху, тобто не працюють. Вже стало поганою традицією цинічно глузувати над цим фактом, який далеко не обов’язково повинен мати місце. Але які кроки можуть якщо не подолати це явище, то принаймні зробити корупцію відносно невигідною?
Одна з відповідей – запровадження систем електронного врядування (e-governance). Воно передбачає не лише введення технологій електронного документообігу, але й постійну можливість публічного моніторингу за процессами розгляду окремих питань за допомогою мережі Інтернет.
Інакше кажучи, системи електронного врядування дозволяють громадянинові:
- Швидко отримати конкретну інформацію про доступні послуги державної служби та про вимоги для надання кожної з них («картки послуг»).
- Подати необхідні документи в електронному вигляді.
- Сплатити за послуги засобами електронних платіжних систем.
- Відстежити просування документів відділами, службовці яких зобов’язані розглянути справу в рамках певного часу – що теж відображено в системі.
- Здебільшого – отримати результати розгляду також в електронному вигляді.
- Надати зворотній зв’язок, висловити побажання стосовно вдосконалення системи.
У багатьох розвинених країнах такі системи давно запроваджені. Навіть у середньо-тривалому періоді вони дозволяють економити країні суттєві кошти за рахунок звільнення часу службовців. І, звичайно, за рахунок своєї публічності і усунення особистого контакту між замовником послуги і службовцем, системи електронного врядування зменшують кількість ситуацій, у яких можливі корупційні дії.
Звичайно, для запровадження систем e-governance існують певні необхідні передумови.
1. Населення повинно освоїти мінімальні основи комп’ютерної грамотності. Це дедалі менше стає проблемою, оскільки рівень комп’ютерної грамотності зростає. Для тих же, хто досі не навчився користуватися комп’ютером або просто його не має, можна передбачити публічні термінали в органах державної адміністрації або асистентів, які допоможуть впоратися з завданням.
2. Додаткове фінансування для технічного впровадження. Це дійсно інвестиція. Втім, в Україні була вже велика кількість попередніх спроб запроваджувати системи електронного врядування. Здійснено багато проектів, часто за грантової підтримки. Якщо консолідувати їхні результати, можливо досягти суттєвої економії коштів на впровадження системи.
3. Наявність доброї волі. Внаслідок свого природного консерватизму чиновники чинять опір запровадженню настільки відмінного способу врядування. Тому для впровадження електронного врядування потрібна політична воля.
4. Реінжиніринг процесів у державному управлінні. Це найголовніше. При переході до електронного врядування державні службовці повинні, як би це не було важко, навчитися мислити в термінах клієнта і надання йому послуг.
Ідея електронного врядування не зніметься і не відпаде сама по собі. Мірою зростання електронізації всіх процесів економічного і суспільного життя вона ставатиме все більш актуальною.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців