Особливості звільнення по-українськи

Пам’ятаєте завдання з трьома невідомими? Там потрібно було зробити вибір між менеджерами А, Б, В. Напевно, Вам здалося, що воно із якогось тренінгу або навіть із кейсу МВА. Цілком ймовірно, що є подібні завдання, які служать елементом навчання менеджерів-управлінців. Але моє завдання з реального життя, і в ньому (в житті) цілком реальний директор звільнив не менш реального менеджера. Кого звільнили і яким чином – читайте далі.

Отже, у цього завдання є вже здійснене рішення. Важко сказати наскільки воно правильне, оскільки результат будь-якого ухваленого рішення оцінюється через певний час. З етичних/моральних міркувань, не можу назвати компанію та імена учасників завдання. Відповідь на нього директор компанії дав такий:
1. Що було основним для прийняття рішення? Пункт 6 (див. умову)
2. Кого скоротили? Менеджер В.
3. На яких умовах скоротили? Відповідно до законодавства: попередили за 2 місяці + вихідна допомога.

Емоції вже позаду. Залишилися сухі факти: людина, яка ночувала на роботі і досягала результатів, скорочена. Я думаю, що рішення якесь слабке. Можливо директор знає більше – йому видніше.

Скоротив він витрати? Так. Оптимізував роботу? Не факт. Хто буде вести 9 виставок, які залишились? “???”. Не люблю додумувати – на цьому і зупинюсь. Ось такі от особливості національного скорочення 🙁

Хотів би ще розповісти про деякі факти з життя скорочених 🙂

Звичайно, у людини мотивація працювати ще 2 місяці в цій компанії близька до нуля. Але фішка в тому, що вона зобов’язана ходити на роботу, інакше можуть звільнити набагато раніше. 3 (три) неявки на роботу = звільнення за прогули без вихідної допомоги та з/п за 2 місяці.

Фішка №2 у тому, що повноцінної заміни немає, і навантажують людину по повній програмі, хоча й дозволяють спізнюватися на роботу.

Навіщо я все це пишу… Мені здається, що багатьом керівникам не вистачає відповідальності при прийнятті серйозних рішень. Знаю випадки, коли збиралися закривати філію, тому що у директора філії немає потрібного запису у трудовій книжці (не зрозуміло, як взяли його на роботу. Неймовірно, але факт!). Пропоную замислитися над цим.

Що ж ми творимо, директори!? Адже за сухими звітами про прибутки, статтями балансів не тільки цифри, але й люди. А від того, як і хто у нас працює залежить багато чого. Це і долі людей, і долі бізнесів.

Пропоную кожному директору на видноті повісити напис: “Спілкуйся з людьми не менше 5 годин у день”. І, бажано, з різними:-) Тоді для вирішення подібних кейсів у Вас буде більше інформації та впевненості.