Нещодавно на тренінгу з питань особистої ефективності менеджера, який я проводив у Харкові, у нас спалахнула дискусія: “Які є ефективні (та недорогі, як на період кризи) інструменти для підвищення власного управлінського рівня, іншими словами інструменти самоосвіти?”
Перший із них – особистий план читання. Очевидно, що важко знайти дешевший і корисніший спосіб підвищувати свій освітній рівень, ніж добра книга.
Але щодо вибору книг думки розійшлися. Один з учасників запропонував такий підхід: взяти списки найкорисніших книг, що їх публікували на особистих сайтах чи блогах, або ж просто називали в інтерв’ю відомі бізнесмени, такі як Євген Чичваркін або Євген Черняк, та перечитати їх. Мовляв, якщо ці книги справили таке враження на таких успішних особистостей, то вони варті читання.
Я ж запропонував дещо інший підхід: скласти особистий план читання – максимум 52 книги на рік, за кількістю тижнів, на основі особистих потреб, на основі тих слабкостей, які керівник відчуває в собі і прагне виправити.
Ще один підхід, на котрий я звернув увагу моїх співрозмовників – не читати книгу на самоті. Ні, я не маю на увазі, що під час читання треба влаштовувати “дискотеку”, радше, що книгу, скажімо, з делегування, варто читати одночасно керівникові та його заступникам, чи лінійним менеджерам, а потім зібратися разом і обговорити – що корисного, що можемо взяти для себе, впровадити, порадити співробітникам, колегам…
Уявіть собі 52 книги, у кожній книзі нехай 3 корисні ідеї, нехай 2 з них ви впровадите в бізнес-процес. 104 покращення протягом року! Оце так кайдзен!
А як ви добираєте книги для читання?