За останні півтора-два тижні я отримав кілька, не менше двох, “зсувів свідомості”. Перший стався у Дніпропетровську. Аудиторія – маркетологи. Виступає відомий спікер із Києва, говорить на тему маркетингу, реклами, креативу.
Про соціальні медіа, Twitter і таке інше. Мовляв, просуватися там треба.
Потім переходить до унікальності, диференціації і згадує Траута. А потім там, між іншим: “ви ж пам’ятаєте, там є про це у Траута?”
Мовчанка.
“Хто читав Траута? – не вгамовується спікер, – підніміть руки!”
Жодної руки.
Зсув свідомості номер 2.
Київ. Аудиторія менеджерів із продажів. Той самий спікер. Ті самі теми.
“Хто з вас користується LinkedIn? До речі, за статистикою, в Україні понад 10 мільйонів користувачів Інтернету”?
Жодної руки. Ні, неправда. Я смикнув.
Потім ми з цим спікером трохи подискутували на тему “скільки ж в Україні просунутих? Які спілкуюсться між собою однаковим сленгом, читають ті самі книжки, мають подібні цінності і екаунти в Twitter та LinkedIn?
Зійшлися на цифрі від тисячі до кількох тисяч. Плюс мінус кілька сот. Але не десятки і не сотні тисяч, це точно.
А що ви думаєте? Як їх (тобто нас) порахувати?