Я хочу слухати розповіді

Я хочу розповідейЯк правильно представити свій бренд в умовах нової, інформаційної економіки і постійного зростання ролі соціальних медіа? Еймбер Наслунд (Amber Naslund) розмірковує про важливість формату розповіді для розвитку відносин з клієнтом.

Вас роблять цікавим не цифри, на які ви посилаєтеся. Не назва, не лого, не обіцянки. Не кольори, використані на веб-сайті, пошук яких зайняв у вас так багато часу. Не те, чого ви досягнули раніше, тому що для мене це вже все в минулому. Я хочу почути вашу розповідь. Почути про ваше «завтра», ваші надії на майбутнє, сподівання про те, як світ навколо вас, хоча б трошки, стане кращим завдяки вам. Нехай це буде чи хоча б трохи краща кулькова ручка, чи створення наноструктур, які вилікують рак. Але розкажіть мені щось цікаве!

Для того, щоб мати розповідь, не треба бути великим. True North – компанія, що виготовляє сухі сніданки, розповідає про свою спільноту, а не передовсім про свої продукти. Їхні історії втягують слухачів, оскільки розповідають дещо про природу компанії, таким чином викликаючи природне бажання знати більше. Коли я побачу це ім’я на полиці, це мене принаймні заінтригує. Не лише мигдаль, а також і той факт, що вони віддано працюють над тим, щоб бути і стати більш цікавими.

MUST READ:  Українці до онлайн-реклами ставляться лояльно

Але для того, щоб мати розповідь, не обов’язково також і бути малим. Під час турніру з гольфу Мастерс, Exxon Mobil організував низку розповідей про спонсоровану ними Академію Мікельсон для викладачів, і свої ініціативи у галузі освіти. Вони говорять про майбутнє.
Не про минуле, чи про те, що було завжди. Вони розповідають, зосереджуючи свої розповіді на тому, що чекає нас у майбутньому у їхній галузі, їхній компанії, їхній спільноті. Вони говорять.

Кількість тих людей, які слідкують за вами (followers), чи посередні витвори, які видаються за електронні книги, нічого мені не говорять про вас, натомість залишаючи мене у невіданні стосовно того, що за цим усим криється.

Черговий прес-реліз на вашому блозі ніяк не надихає мене думати про вас у якийсь особливий, надзвичайний спосіб, насичений вашою особистістю.

Ваш брендовий меседж, що його колись було ретельно створено, ніяк не мотивує мене до зміни мого ставлення до світу, ніяк не змінює перспективи мого місця у світі, з вами чи без вас.

MUST READ:  Портрет ідеального клієнта

Умовність залишається умовністю, і так було завжди, і для цього можна знайти місце також. Інколи. Але поза цим шумом я хочу чути ваш голос. Я хочу, щоб ви вийшли, піднялися над своїми безпосередніми функціями і натомість знайшли своє призначення. Я хочу знати, чому ви тут, з чого ви зроблені.

Чому б вам не відкласти у сторону брендбук, ваші правила використання бренду і всі ті уявлення, котрі, як ви вважаєте, змусять мене відкрити мій гаманець чи написати про вас щось приємне?

Чому б вам не припинити істерично махати мені рукою, а натомість запропонувати мені почути тиху оповідку, написану лише для мене?