Термін “краудсорсинг” вперше з’явився на сторінках журналу Wired. Чи можна було тоді припустити, що через кілька років слово “crowdsourcing” стане настільки розповсюдженим у всьому світі. Сьогодні ж поняття краудсорсинг (яке, вочевидь, походить від терміну “аутсорсинг”, тобто передача частини робіт компанії назовні) розширилося і певною мірою еволюціонувало, пише журнал Biz Times.
Яку ж діяльність можна назвати краудсорсингом:
– веб-сайт, контент якого створюється його ж відвідувачами. Одним із найкращих прикладів такого ресурсу можна назвати російський “Хабрахабр”. Серед інших – сервіси соціальних новин, фотосайти на зразок Flickr, форуми, Вікіпедія тощо;
– ситуація, коли клієнти масово беруть участь у створенні продукції;
– випадки, коли комп’ютер не може виконувати певну просту роботу і її доручають великій кількості звичайних людей за невелику платню (або й взагалі без неї).
Одним із найвідоміших прикладів краудсорсингу є компанія txteagle. Вона використовує “співробітників” в Кенії для перекладу з англійської мови на близько 60 інших африканських мов, які використовуються в даній місцевості. Одним із недавніх замовників txteagle стала корпорація Nokia. Фінський виробник мобільних телефонів зробив замовлення на переклад інтерфейсу своїх телефонів на 60 африканських мов. Кенійці впевнено впорались із завданням, використовуючи ті ж таки мобільні телефони. Їм надсилали тексти, які потрібно було перекласти через SMS, а вони таким само способом відправляли їх назад. Переклад кожного терміна надсилався відразу великій кількості кенійців. При цьому можна було визначити найбільш популярний варіант перекладу, який і пропонувався замовнику.
Гроші мешканці Кенії також отримували на мобільний телефон. У цій країні дивовижним чином розвинуто мобільний банкінг. Телефон є практично у кожного кенійця. І для нього це не лише засіб для здійснення телефонних дзвінків, але й гаманець, з допомогою якого можна оплатити практично будь-яку послугу чи товар.
В Індії ж краудсорсинг використовують для розшифрування текстів. Саме в цій країні в масовому порядку займаються розшифруванням записів, зроблених лікарями на свої диктофони. Це набагато дешевше, ніж змушувати займатися подібною роботою високооплачуваного хірурга.
Txteagle і тут умудрилася “відхопити” частку ринку. А оскільки надіслати весь великий аудіофайл одним фрагментом практично неможливо, його розбивають на частини. А розшифрований матеріал надсилають за допомогою тих самих SMS-повідомлень.
Спробуймо розібратися, чому ж такий вид роботи називають краудсорсингом? Причина в його масовості. Як уже було сказано вище, в Кенії майже кожна людина володіє мобільним телефоном. І дуже великий відсоток людей хоча б частково працює на txteagle. Для кенійців це дуже вигідно – адже година їхньої роботи оцінюється компанією у 3-4 долари. А для жителів Кенії це дуже великі гроші.
Ситуацій, коли клієнти беруть участь у виробництві продукції в масовому порядку останнім часом стає все більше та більше. Це справжня тенденція. Яскравим прикладом є компанія Threadless – виробник футболок із Чикаго. Її унікальність полягає в тому, що дизайн всіх футболок виготовляється не в надрах Threadless, а в рамках конкурсу серед відвідувачів сайту.
Всі надіслані дизайни футболок виставляються на тому ж сайті. Відвідувачі голосують за них, після чого найбільш популярні футболки місяця йдуть у виробництво. Щоправда, не відразу, а після того, як на них буде сформовано хоча б якусь кількість попередніх замовлень.
Зрозуміла річ, що переможець кожного конкурсу не залишається без винагороди. Він отримує 2 тисячі доларів за свою працю. А всі інші дизайнери, чиї футболки йдуть “на потік”, можуть поповнити своє портфоліо. Окрім того, ім’я кожного з них буде вказано на самій футболці.
У компанії The Bear Workshop клієнтам дають змогу особисто взяти участь у процесі збору “плюшевого ведмедика”. Клієнти самостійно визначають, наскільки “товстим” буде ведмідь, набиваючи його нутрощами. Додають йому свій голос, одягають, обирають зовнішність.
По суті, краудсорсинг – це одна із нових реалій економічного життя. Вона поступово змінює світ. Споживачі починають брати участь у розробці продуктів, а багато які з них реалізуються виключно зусиллями користувачів (наприклад, Вікіпедія). При цьому бідніші держави отримують можливість працювати віддалено і заробляти на цьому непогані кошти.