Період радикальних змін в економічному середовищі, через який ми проходимо, відкриває все більше можливостей для підприємців. Але чи можна навчитися підприємливості? І чи вчать підприємливості програми MBA? Автори блогу Select Courses наводять міркування про те, чим відрізняються учасники програм MBA та природжені підприємці.
Майже всі ми чули численні славетні історії того, як підприємці досягають неймовірних успіхів, розпочинаючи з самого низу. Але дуже велика кількість таких історій також проходить непомітною для широкого загалу. Підприємці на різних рівнях своїм рвінням і прагненням реалізувати свої мрії, вносять у суспільство важливий “неспокій” і устремління до змін. Разом із тим, величезна кількість людей тяжко працюють над тим, щоб здобути ступінь MBA у численних бізнес-школах світу з метою зайняти своє місце на найвищих рівнях у бізнес-середовищі. Є, звичайно, багато підприємців, котрі отримали ступені MBA і доклали багато зусиль для успіху в навчанні і бізнесі. Але разом із тим, досить багато людей вважають, що між цими двома середовищами є фундаментальні відмінності. Серед основних відмінностей наводять такі
1. Народитися чи навчитися. Найпопулярніше уявлення про різницю між уміннями “природних” підприємців і випускників програм MBA полягає в тому, що підприємці більш схильні до взяття на себе ризиків із метою успіху, і це відрізняє їх від інших. Здатність іти на ризик зазвичай не вважається рисою, якої легко навчити, зокрема, і на програмах MBA.
2. Мислення “від причини” чи мислення “від наслідку”. На думку Сараса Сарасваті (Dr. Saras D. Sarasvathy), провідного експерта з питань підприємництва, різниця між підприємцями та випускниками програм MBA полягає в тому, як вони мислять. Випускники програм MBA збирають детальну інформацію про середовище, ринки, і т. д., а потім приймають рішення, яке дозволяє їм контролювати ситуацію (мислення “від наслідку”/effectual reasoning). Натомість підприємці підходять до прийняття рішення з точки зору того, що вони контроюють ситуацію, і тому частіше приймають креативні рішення і застосовують творчі методики розв’язання проблем із метою закріплення контролю над ситуацією (мислення “від причини”/causal reasoning).
3. Знання деталей. Учасники програм MBA можуть отримати знання, яке допоможе їм забезпечити ріст і закріпити успіх бізнесу, але підприємці набагато краще знають як підняти бізнес із нуля, хоча можуть суттєво збагатити свій арсенал відомостями про фінанси, маркетинг і стратегію, які викладаються у бізнес-школах.
4. Нон-конформізм. Згідно з дослідженнями, підприємці – це нон-конформісти. Вони не тільки прагнуть випередити всіх, коли їм кажуть, що щось неможливо, але й навіть до якоїсь міри гордяться тим, що вони не відповідають загальноприйнятим стандартам. Натомість, хоча серед учасників програм MBA, звичайно, є нон-конформісти, але більшість людей, які обирають MBA, вступають не лише на той шлях, який загалом визнається дуже навіть прийнятним способом досягнення успіху, і навіть дуже високо цінується.
5. Здатність до адаптації. Програми MBA навчають створювати і запроваджувати серйозні бізнес-плани, тоді як підприємці зазвичай покладаються значною мірою на свою здатність до адаптації, щоб постійно просувати ідеї в правильному напрямку. Хороші підприємці вчаться відчувати, коли їхні первинні ідеї можуть потребувати переналаштування, чи навіть коли є потреба піти зовсім іншим шляхом, щоб досягнути мети.
6. Бажання помилятися. Хоча, звичайно, ніхто не прагне помилятися, та підприємці, які мають досвід серйозних помилок (і зазвичай їх декілька), вчаться зі свого досвіду, і продовжуть рухатись уперед. Учасники програм MBA можуть також вчитися зі своїх помилок, і часто так роблять, але загальна структура школи полягає в тому, що треба прагнути правильної відповіді, а не помилки. Загальна невдача в декількох модулях програми може коштувати участі в цілій програмі, але це не стосується підприємництва.
7. Відчуття безпеки. Для багатьох, основною метою отримання ступеня MBA є забезпечення собі престижної роботи і гарантування успхіу у бізнес-світі. Досягнення вершин таким способом набагто безпечніше, ніже у випадку з підприємницькою діяльністю, метою якої теж є успіх у бізнес-світі, але цілковито без гарантій безпеки. Підприємці ризикують своїм часом, енергією і заощадженнями з метою досягнення цілей, які можуть стати реальністю, а можуть і не стати.
8. Віра в мрію. Підприємці славляться своєю здатністю слідувати своїй мрії, навіть не зважаючи на суттєві перешкоди. Звичайно, учасники програм MBA можуть мати цілі і устремління, але вони зазвичай більш приземлені, на кшталт забезпечення високооплачуваної роботи чи зайняття посади директора якоїсь компанії. Натомість підприємці подеколи тримаються за такі мрії, які багатьом виглядають безумними, але вони самі в них вірять.
9. Вчитися навчанню. Перебування у бізнес-школі вчить тому, як правильно навчатися. Йдеться не лише про вміння слухати, а про солідні методологічні підвалини, які дозволяють надбудовувати знання, і таким чином економити час порівняно, наприклад, із тим випадком, коли навчання відбувається лише від колег і безпосередніх начальників. Окрім того, знайомство з викладачами і живий приклад того, що і як їх надихає, може суттєво збільшити якість і обсяг того, що приходить у вигляді знання. Підприємці можуть здобути здатність системно вчитися, але найчастіше вона навряд чи сформується протягом такого короткого часу.
10. Створення майбутнього. Підприємці певним чином створюють майбутнє, розвиваючи і комунікуючи чітке бачення майбутнього, на чому воно базується. Нерідко таке бачення – це плід багаторічних роздумів. Багато з учасників програм MBA можуть мати надихаючі ідеї успішного бізнесу, та проте підприємці зазвичай покладаються на такий тип натхнення, якому не вчать у бізнес-школах, і який створюється в них самих, із внутрішнього бачення.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців