У багатьох “суперуспішних” компаніях по суті немає нічого особливого, стверджує професор MIT’s Sloan School Ребекка Хендерсон (Rebecca Henderson). Дослідники шукають закономірності там, де їх немає. Вони переважно займаються не наукою, а астрологією.
Експеримент Ребекки Хендерсон наочно показує, як легко піддатися спокусі “усе пояснити”, коли мова йде про зовсім випадкові події. «На початку курсу зі стратегічного управління я прошу всіх студентів встати і підкинути монетку, – розповідає вона. – Тим, у кого випала решка, треба сісти, інші продовжують стояти. В аудиторії близько сімдесяти студентів, тому не дивно, що після шести-семи підкидань залишаються стояти лише один чи двоє. Зображуючи величезний подив, я підходжу до них і запитую: “Як вам це вдалося? Сім разів поспіль – орел! Чи можна взяти у вас інтерв’ю? Може ви народилися в сорочці? Або: ви якось по-особливому підкидаєте монетку? Ви не заперечуєте, якщо я вивчу вашу техніку?”»
Ця ситуація чудово ілюструє, наскільки нерозумно пов’язувати результати випадкових подій (по суті – ті ж самі випадіння орла або решки) з унікальними властивостями учасників: просто їм повезло більше інших. Із упевненістю говорити про особливі властивості компаній можна лише в тих випадках, коли їхні успіхи не можна пояснити, виходячи з теорії ймовірностей. Більшість же дослідників упускають це з виду, стверджуючи, що відмінні результати “говорять самі за себе”.
За матеріалами статті Are “Great” Companies Just Lucky?, Harvard Business Review
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців