Адріан Сливоцький (Adrian Slywotzky), віце-президент «Mercer Management Consulting, Inc.», автор світових бестселерів про стратегічне управління, у своїй книзі “Міграція капіталу” (“Нові методи стратегічного мислення”) розповів притчу, яка, на його думку, може передати суть усіх досліджень про міграцію капіталу, ділові моделі і, власне, про успіх у грі під назвою “бізнес”.
Уявіть собі: восьма година, ранок, понеділок. Збирається команда дуже великого міжнародного підприємства на чолі з її стареньким керівником, який десятками років дуже успішно веде це підприємство. На нараді в їхній залі являється ангел. Уперше ангел явився команді й звернувся до керівника:
– Я сьогодні маю для тебе дуже погану новину і дуже добру новину. Погана новина – ти переходиш у вічність за два тижні, а добра новина – ти був не тільки відомим підприємцем, а й знаменитою людиною, тому підеш до неба. Ще краща новина та, що ми стежимо в небі за найсучаснішою літературою щодо стратегічного мислення, і минулого тижня ми проголосили, що надаватимемо більше уваги нашим клієнтам і краще їх обслуговуватимемо. Отже, може бути вибір. У вічність можна перенестись у трьох можливих станах: можна стати, по-перше, надзвичайно вродливим; по-друге, можна вибрати безмежний розум, бути надзвичайно розумним; або, по-третє, можна бути надзвичайно заможним, мати дуже багато грошей. Отже, три варіанти: краса, безмежний розум або гроші.
На це керівник зреагував спокійно, він подумав про цей вибір і звернувся до ангела: «Я вибираю розум, хочу бути безмежно розумним». Усі члени його команди усміхнулися, бо знали, що це, справді, найкращий вибір. Ангел вів далі розмову. Він повідомив, що має ще одну добру новину. Щоб увійти у вічність, щоб бути обдарованим вічним розумом, не треба чекати. Це трапиться, як тільки ангел вийде з кімнати.
У цей драматичний момент ангел зник, і всі зосереджено подивились на керівника, з яким відбувалася майже фізична трансформація: вічний, безмежний розум вливався в нього. Отже, всі сподівалися побачити на його обличчі чудовий, божественний усміх, який має кожний, хто обдарований безмежним розумом, але вони цього не побачили. Вони бачили занепокоєння, майже гнів, і це збентежило членів команди.
Нарешті працівник, який був найближче до керівника, звернувся до нього і запитав: «Пане керівнику, в чому проблема, чому ви такий стривожений?». І керівник, уже наділений безмежним розумом, звернувся до своєї команди і сказав: «Я повинен був вибрати гроші».
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців