Коли йдеться про використання соціальних медіа у бізнесі, ми зазвичай думаємо про налагодження відносин між компанією та її зовнішнім середовищем – споживачами, партнерами, зацікавленими сторонами. Але сучасні мережеві інструменти можуть бути застосовані і в межах організації – як майданчик для обміну ідеями і засіб вдосконалення внутрішніх комунікацій, а також діагностики.
Відомий експерт у галузі соціальних медіа Еймбер Наслунд (Amber Naslund) застерігає своїх клієнтів від сприйняття ролі інструментів Web 2.0 як тільки спрямованих назовні. Використання соціальних медіа є дуже цінним і для внутрішнього “соціуму” компанії. Зокрема їх запровадження в організації дає такі переваги:
1. Оцінка організаційної культури. Перехід до використання засобів соціальних медіа в організаціях вимагає передовсім культурних, а не операційних змін, адже при цьому піднімаються питання зміни ролей та “зон відповідальності”, вдосконалення навичок, стилів комунікації та підвищення рівня прийнятних ризиків. Через це нерідко запровадження елементів Web 2.0 дозволяє виявити глибинні культурні зсуви і перешкоди на шляху реалізації загальних стратегій. Це, до речі, одна з причин чому компаніям важливіше поекспериментувати з соціальними медіа всередині, перш ніж активно використовувати ці засоби назовні.
2. Обговорення ризиків. Запровадження засобів соціальних медіа в організації може стимулювати активний обмін ідеями стосовно потенційних ризиків у різних сферах діяльності компанії. Таким чином з’являється шанс ідентифікувати їх ще на ранньому етапі, і мінімізувати, здійснивши відповідні заходи.
3. Розвиток внутрішнього бренду. Компанії зазвичай не дуже дбають про закріплення свого бренду всередині, тоді як цей вимір бренду не менш важливий ніж зовнішній. Соціальні медіа можуть стати тут в нагоді, стимулюючи широкі дискусії всередині організації про її цілі, місію та візію, часто між різними підрозділами. Завдяки діалогам, дебатам і обміну ідеями співробітники краще розумітимуть загальну стратегію компанії, а вище керівництво і середній менеджмент можуть отримати цінний зворотній зв’язок, знову ж таки, заздалегідь, протестувавши сприйняття бренду на “внутрішньому клієнті”.
4. Створення ідей. Відомо, що блискучі ідеї можуть виникнути у будь-якому підрозділі компанії. Але найчастіше на перешкоді для їхньої реалізації стоїть саме відсутність засобів для обміну ними, а також відчуття у співробітників того, що їхні ідеї, власне, когось цікавлять. Тут також, найрізноманітніші соціальні технології можуть надати дуже зручну можливість “бути почутим” в межах цілої організації, що лише підсилює співробітництво між підрозділами.
5. Побудова “мережі”. Люди групуються навколо спільних інтересів, особистих чи професійних – все одно. Надання можливості співробітникам спілкуватися між собою незалежно від їхнього географічного розташування та, здебільшого, рольових поділів, може відкрити шлях до принципово нових форматів співробітництва, які базуються на навичках, що доповнюють одна одну.
6. Побудова знань та обмін інформацією. Корпоративні соціальні медіа дають змогу швидко збудувати багаті бази даних, які переводять розсіяне, невербалізоване і “племінне” (tribal) знання у структурований вигляд – аннотований та індексований текст, у якому можна робити пошук. Такий централізований “арсенал” знань дуже допомагає у процесі професійного навчання та орієнтації новачків, а також уможливлює крос-функціональний обмін інформацією.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців