Одного разу до Вчителя прийшла дівчина й запитала його:
– Учитель, я багато разів намагалася поступити у твою Школу, але щораз одержувала відмову по тій або іншій причині. Я починаю думати, що ти спеціально не набираєш у Школу жінок.
– Так і є, розумна дівчина, – повільно сказав Учитель. – Я спеціально не набираю в Школу жінок.
– Тобто, ти хочеш сказати, – почервонівши, обурилася відвідувачка, – що, по-твоєму, жінка не здатна продавати товари нарівні із чоловіками?!
– Ні, що ти! Жінка цілком здатна продавати. Але є багато більш важливих речей, які, на відміну від чоловіків, може робити тільки жінка. Навіщо ж жінкам займатися продажами?
Дівчина подякувала Вчителеві й пішла.
За словами учнів, які були присутніми при цьому випадку, після уходу дівчини Вчитель викликнув: «Не розумію, чому я став їй щось пояснювати? Зрештою, це тільки моя Школа і кому як не мені вирішувати, кого брати в неї, а кому відмовити!» Це був чи не єдиний випадок, коли Вчитель вийшов із себе.
Автор притчі: Тадао Ямагучі, книга “Путь торговли” (рос.)