Притча: Як стати мудрим

Якось один юнак прийшов до мудрого старця й запитав:

— Пане, скажіть, що мені робити, щоб стати мудрим?

Мудрець не вважав за потрібне дати йому відповідь. Парубок повторив своє питання кілька разів — результат був той самий.

Юнак нарешті пішов, щоб повернутися наступного дня із цим же питанням. Знову не одержавши відповіді, він повернувся й на третій день повторив питання:

— Пане, що мені робити, щоб стати мудрим?

Старець нарешті повернувся й направився до річки, що протікала поблизу. Він увійшов у воду і кивком запросив юнака йти за ним. Коли вони досягли достатньої глибини, старець взяв його за плечі й занурив на глибину, де тримав його максимально довго, незважаючи на спроби юнака звільнитися. Коли нарешті він його відпустив, і коли юнак, відновивши дихання, зміг відповідати на питання, запитав:

— Син мій, чого ти бажав найбільше, коли був під водою?

Юнак відповів без коливань:

— Повітря! Повітря! Я хотів дихати! Я хотів повітря!

— А чи не зволів ти замість нього багатства, влади, задоволень або любові, син мій? Чи не думав ти про що-небудь із цього? — допитувався мудрець.

— Ні, пане, я жадав тільки повітря і думав лише про нього, — не гаяв з відповіддю юнак.

— Отже, — сказав мудрець, — щоб стати мудрим, ти повинен так само сильно хотіти мудрості, як тільки що жадав повітря. Ти повинен боротися за неї, відмовляючись від всіх інших цілей життя. Вона повинна бути єдиним об’єктом твого устремління і вдень і вночі. Якщо ти будеш прагнути до мудрості з такою ж старанністю, ти обов’язково станеш мудрим.

Ілюстрація: Depositphotos.com