Люди часто захоплювалися тим, як легендарний керівник Коносуке Мацушита (Konosuke Matsushita) справлявся з питаннями управління персоналом. Часто вони запитували його: “У чому Ваш секрет?”. На що він незмінно відповідав: “В мене немає ніяких особливих секретів. Усе, що я можу – це пояснити основи мого ставлення до людей, що працюють на мене”. Пропоную вашій увазі фрагмент книги “Місія бізнесу”, де Мацушита пояснює свій “феномен” управління людьми.
Є кілька способів управління співробітниками. Перший, найочевидніший, полягає в тому, щоб використовувати мудрість і харизматичне лідерство для того, щоб спонукати співробітників виконувати роботу так добре, як тільки вони можуть. Я ніколи не ставився до своєї роботи в такий спосіб. Оскільки я не маю цих якостей в достатній мірі, я не належу до цієї групи менеджерів. Я належу до типу менеджера, який консультується зі співробітниками й просить їх поділитися своєю мудрістю. Я виявив, що люди більше схильні до співробітництва, коли ви просите їхньої поради, ніж коли намагаєтеся говорити їм, що і як їм слід робити в кожному випадку. Якщо в мене і є який-небудь “секрет”, так це природна схильність довіряти людям і прагнути співробітничати з ними.
Я не хочу стверджувати, що мій підхід завжди працює або годиться для всіх випадків. Винятково компетентний менеджер, здатний прийти до вірного рішення без консультацій зі своїми підлеглими, зможе досягти ефективного виконання завдань шляхом роздачі вказівок. Подібний прямолінійний менеджмент часто дає компанії й іншим зацікавленим особам певні переваги.
Однак, якщо менеджер не має подібної здатності, то для нього більш бажаним може виявитися саме мій стиль управління персоналом. Мені часто здається, що кожний із моїх співробітників володіє більшими компетенціями й знаннями, ніж я. Можливо, в силу того, що моя формальна освіта була досить незначною, я високо оцінюю навички й досягнення інших людей. Я довіряю співробітникам, тому що вони багато знають і вміють. Тому, коли я хочу, щоб щось було зроблено, я говорю одному з них: “Я не можу це зробити, але знаю, що можеш ти”. Якщо людина знає, що йому довіряють, він спробує зробити все якнайкраще й рано чи пізно досягне успіху.
Звичайно, не варто думати, що я ніколи не віддаю накази й не лаю людей. Будучи президентом чи головою правління компанії, я часто вживав міцне слівце, коли мені доводилося вичитувати співробітників за невдачі або грубі помилки. Але я ніколи не ставив себе вище їх за рівнем знань, досвіду або кмітливості.
Багато років спостережень дозволили мені прийти до висновку, що компанії, керівництво яких довіряє співробітникам і звеличує їх, набагато частіше досягають успіху. І навпаки, коли президент компанії часто скаржиться на некомпетентність персоналу, ця компанія частіше зіштовхується із проблемами. У мене немає достатньої кількості статистичних даних, щоб це довести, але я вірю в те, що тут криється зерно істини. Ставлення в стилі “я краще тебе” з боку вищого керівника може коштувати йому всього бізнесу. І навпаки, почуття щирої смиренності принесе йому значні дивіденди – як матеріальні, так і нематеріальні.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців