Кожна людина має свою власну мотивацію, а частіше – комбінацію двох типів мотивації, переконаний Джаред Александров (Jarred Alexandrov), один з авторів блога Untemplater. Один із цих типів він називає “мотивацією виживання” а інший – “емоційною мотивацією”.
Мотивація виживання – це стимулювання за рахунок того, що якщо людина не здійснить певної дії (знайде їжу, житло, воду чи тепло) – тоді її існування опиниться під ризиком.
Емоційна мотивація – це стимулювання за рахунок того, що якщо людина не здійснить певної дії (пробіжить благодійний марафон; працюватиме більше, щоб забезпечити свою родину; досягне кращих успіхів у бізнесі, ніж її батьки тощо) – вона почуватиме себе погано психологічно.
Мотивація виживання є вродженою і притаманна всім без виключення людям. На щастя більшість із нас успішно задовольняють свої базові потреби.
Емоційна ж мотивація різна для кожної людини. Це може бути бажання розвиватися та зростати, а може – бажання віддати свого сина у Гарвардський університет. І якщо ви оберете правильну емоційну мотивацію – то зумієте досягнути виняткових результатів, про які не могли навіть мріяти.
Втім, я переконаний, що існує ще один тип мотивації, про який Джаред забув згадати. Це так звана позитивна мотивація. Коли людина прагне досягнути чогось не тому, що у протилежному разі відбудеться щось погане, а тому, що вона отримує задоволення від самого виконання згаданої дії. Наприклад, хтось копає город для того, щоб забезпечити себе продуктами харчування (мотивація виживання), а хтось в поті лиця працює на дачі попри те, що заробляє $10 000 на місяць і жодних проблем із харчуванням перед ним точно не виникає. Це і є позитивна мотивація – робити щось, що любиш.
І як на мене – саме цей тип мотивації є найбільш потужним і найбільш продуктивним. Порівняйте хоча б працівника, який виконує свою роботу “з-під палиці” з тим, який дійсно обожнює те, що робить.
А вам (вашим підлеглим) притаманна позитивна мотивація?
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців