Якби в 1830-му році молодий конструктор сільськогосподарської техніки з Оверна не зустрів юну швейцарську дівчину, фірма Michelin так і не виникла б. Мадам Добре була племінницею знаменитого Макінтоша, винахідника плаща з водонепроникної тканини. Вона згадувала, що, коли була дитиною, її дядько часто приносив і дарував їй м’ячики з каучуку. Вона запитала в чоловіка, чи не може він зробити такі ж само, тепер уже для їхніх дітей.
Чоловік їх виготовив, і ці м’ячики, що могли високо підстрибувати, відразу ж полюбилися дітворі. Так народилося підприємство Барб’є-Добре, яке стало виготовляти вироби з каучуку: поливальні шланги та гальмові колодки для фіакрів.
У 1889-му році, через два покоління, брати Мішлен відродять фамільну справу. В 1891-му році вони придумали гумову шину для велосипеда, що знімалася – у той час це було революційним винаходом. У 1895-му році брати Андре й Едуард Мішлен купили автомобіль Peugeot-Daimler, модель «Éclair» («Спалах»), і записалися на участь в автоперегонах Париж – Бордо – Париж. Вони не виграли ці змагання, але їхній автомобіль був помічений: публіка вперше побачила автомобіль, обладнаний колесами з надутими повітрям камерами. Ці колеса дуже легко знімалися й надівалися. Андре, який мав хист до реклами, придумав такий слоган: «Колеса Michelin обтікають перешкоди».
Через кілька років Андре зупиниться як укопаний перед рекламною афішею баварського пива, на якій був зображений товстун із пивом у руці, живіт якого складками спускався ледве не до колін. Унизу реклами був розміщений рядок древнього поета Ораса: «…отже, треба випити». Він попросив художника О’Гало на перших шинах, випущених їхнім заводом, намалювати товстого чоловічка, Товстуна було знайдено! Трохи пізніше з’явилися дорожні карти Guide Michelin, які стали дороговказними зірками (мається на увазі емблема компанії – півколо із зірочок) для всіх любителів автомобільних подорожей.
Із книги Бернара Галі “BRAND: Народження імені”