Іноді «сходити з розуму» доволі корисно

Іноді «сходити з розуму» доволі корисноНа днях мені довелося бути учасником однієї презабавної події. Старший програміст приніс у відділ продажів маленький м’який м’ячик. Здавалося б, що може бути тут особливого. Однак варто було тільки пролетіти йому над головою керівника відділу продажів, як в офісі почалася справжня битва. У хід пішов навіть зім’ятий папір. Для мене ж найбільш зворушливим моментом було дружне закидування менеджерами начальника, і його слабкі спроби прикритися папками.

Хаос тривав більше години і, зрештою, трохи втомлені співробітники сіли за свої місця працювати. Після такої веселої розминки менеджери переробили купу справ, у тому числі старих і проблемних. Але навіть це не могло зрівнятися з тим ефектом, який вийшов у результаті “масової бійки” – ідучи ввечері з роботи, це вже був не просто відділ, а команда. Цих людей настільки зблизило дійство, що дало поштовх до емоційної близькості.

Мене ж це наштовхнуло на думку – що може організувати керівник для підлеглих, щоб ефект був таким само чи навіть кращим?

MUST READ:  Вийти на пенсію, щоб знайти роботу

Корпоративні свята й застілля навряд чи могли зрівнятися по силі, не кажучи вже про офіційні заходи. Отже, це повинна бути подія, пов’язана зі спортом і командною грою. На думку прийшли пейнтбол і пікніки з іграми, на зразок волейболу або футболу, залежно від статі і вікових особливостей колективу. Такі заходи покликані дозволити глянути на співробітника “поза офісом”, і дозволити йому подивитися на своїх колег як на людей, які мають цілком звичайні, загальнолюдські якості. Особливо на керівника. Адже за величезною кількістю роботи, за “ораторським мистецтвом”, діловими якостями, амбіціями й іншими характеристиками, застосовними до працівників, ми не бачимо відкритість, щирість, почуття гумору й доброту. Дати можливість людям оцінити своє оточення на роботі з різних ракурсів – важлива складова добре злагодженої команди.

І хоча менеджери, які розігралися, і закидали, хочу зауважити – досить дружно, начальника, – на його репутації й авторитеті це ніяк не відбилося. І якщо до цього його сприймали як строгого й вимогливого керівника, то тепер ще і як веселу і компанійську людину.

MUST READ:  Сем Уолтон: 10 золотих правил успіху

Я ж, у свою чергу, одержала від гри масу задоволення. Видимо іноді “сходити з розуму” є доволі корисним.