Кого ж ваблять глузливі бренди?

Глузливі бренди користуються неабиякою популярністю серед покупців. Не вірите? Ось вам приклад. У Канаді з’явилися такі собі «Вина брудної пральні» (Dirty Laundry Wines).

Ця неапетитна марка – результат ребрендінгу виноробної компанії Scherzinger Vineyard, яка відома з 1974-го року. Назва бренду для виноробів із Саммерленда розробило маркетингове агентство Brandever Strategy. У портфоліо керівника агентства Берні Хедлі-Боргара вже входять такі марки вин, як «Церква, яка вибухнула» (Blasted Church) і «Посміховище» (Laughing Stock). Маркетолог визнає, що радикальне рішення консервативним виноробам далося дуже непросто: «Тільки щоб затвердити назву, нам потрібен був майже рік».

Дотепер провокаційні бренди адресувалися переважно підліткам або групам споживачів, для яких характерні асоціальні декларації, повідомляє видання „Секрет фирмы”.

Ще кілька років тому цукерки Dog Farts («Собачий сморід») датської компанії BonBon користувалися неймовірною популярністю серед малолітніх нащадків вікінгів. Ідею марки засновникові фабрики Мікаелю Спангсбергу підказав його син, що помітив подібність цукерок і собачих екскрементів. BonBon стала одним із лідерів кондитерського ринку Скандинавії, випускаючи цукерки з такими назвами, як Seagull Droppings, Big Boobs і Duckweed.

MUST READ:  Перфекціонізм компанії Apple: Чому саме 9:41

Але непристойності ваблять не тільки дітей. На сайті й у магазинах Sweat’ Spice можна знайти такі делікатеси, як Holy Shit! і Smack My Ass and Call Me Sally. Це дуже гострі соуси, з якими, за задумом виробників, може мати справа лише справжній ковбой.

Виробники Dirty Laundry, втім, не розраховують на аудиторію канадських «падонкафф». В основу бренду покладена історія китайського емігранта, чий бізнес у Саммерленді починався з маленької пральні.