Про чудові, приємні та, що казати, просто неймовірні умови праці в корпорації Google відомо давно. Але чи не занадто інтернет-гігант розпещує своїх співробітників? Це питання мимоволі виникає, коли знайомишся зі скаргами власне самих співробітників, що якимось чином потрапили в Мережу. Хоча достовірність скарг, викладених нижче, під великим сумнівом, все ж, принаймні з гумором, думаю, тут все у порядку 😉
Якщо б у Google була книга скарг, то вона мала б приблизно такий вигляд:
– Мені доводиться занадто далеко ходити в тренажерний зал. Потрібно відкрити тренажерний зал у моєму корпусі, щоб я міг займатися, не витрачаючи часу на ходьбу до нього.
– “Посібник співробітників” займає більше однієї сторінки.
– Ці халявні стодоларові навушники псують мені зачіску.
– Щораз, коли я ходжу вдень на масаж, на моєму обличчі до вечора залишаються сліди від складок на подушці.
– 5 з 8-ми халявних футболок, які я отримав цього року, чорні. Мене це дратує. Мені більше подобаються сині кольори.
– Під час корпоративу зі стрибками з парашутом, нам обіцяли 50 секунд вільного падіння, однак, переглядаючи відео стрибка, я зауважив, що там була всього 41 секунда.
– Мій тридцятидюймовий монітор закриває вид на гори.
– Я не бачу різниці між настроюваннями масажного крісла: “Розслаблення”, “Регенерація” і “Приплив сил”.
– Іноді, коли я йду за яким-небудь напоєм на кухню, виявляється, що їх тільки-но завантажили в холодильник, і пляшки не встигли охолонути. І як після цього працювати?
– Диван у моєму кабінеті недостатньо довгий, щоб витягнутися на ньому на весь зріст.
– Через те, що 14 разів на тиждень я їм у Гуглі, мені дешевше виходить у вихідні їсти в кафе або ресторані, ніж закуповуватися продуктами. У результаті мені вже майже рік не доводилося нічого готувати й мої навички в кулінарії страждають.
– На обіді всю піцу з’їли до мене й мені довелося їсти стейк.
– Коли я подорожую за рахунок компанії в інші офіси, їжа в тамтешніх кухнях виявляється незнайомою, і я не знаю, що мені вибрати.
– У мене таке відчуття, що тільки-но я звикну до виданого компанією телефону, як вони роздають нам нову модель, і мені доводиться вчитися по-новому.
– Я товстію через необмежену халявну їжу.
– Я трохи обгорів на нашому корпоративі на Гаваях.
– У кав’ярні Charlie’s була зустріч із Леді Гагою, так що мені довелося йти довгою дорогою по мій обід.
– Коли я працюю вдома, мені доводиться самому готувати собі сніданок, обід і вечерю.
– Я так наїдаюся під час сніданку, що не встигаю проголодатися до обіду.
– В ігровій кімнаті в нас усього один бінбег, так що мені довелося сидіти на стільці, граючи в Call of Duty.
– Вибір класичних ігрових автоматів у нашому будинку обмежений, так що мені іноді доводиться йти в інший корпус.
– Ми побудували з меблів катапульту, але стеля виявилася занадто низькою, щоб запускати апельсини на відстань більше 45 метрів.
– По ранках я не можу милуватися на Харбор-Брідж через те, що над Сіднеєм сходить сонце й мені доводиться закривати жалюзі.
– Я не одержував халявних футболок уже 3 місяці!
– Кухар, що готує суши, не поклав досить соусу аїолі в мій крабовий ролл.
– Крейда для більярдних київ не підходить за кольором до сукна на столі.
– З мого офісу відкривається вид на Бей-Брідж, а я б хотів мати вид на міст Золоті Ворота. Він гарніше.
– Моє робоче місце перебуває на однаковій відстані від двох кухонь і мені доводиться щораз вирішувати, до якої з них іти.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців