Америка до цього вже дійшла. Можливо, ми на черзі. Як передає msnbc.msn.com, деякі батьки пишуть резюме замість своїх дітей. Інші – виступають своєрідними „представниками” дітей на різноманітних ярмарках кар’єри, приходять на співбесіди, а іноді навіть телефонують роботодавцеві, щоб з’ясувати, чому їхній дитині відмовили у працевлаштуванні.
„Ці тенденції набувають просто-таки епідемічного розповсюдження”, стверджує Michael Ellis, директор кар’єрної освіти у Delaware Valley College. На минулорічному шкільному ярмарку кар’єри один з батьків не лише прийшов на подію разом зі своєю дочкою, але й заповнював замість неї всі необхідні анкети і навіть відповідав на запитання роботодавців. Трапляються випадки, коли батьки повністю заміняють свою дитину в процесі працевлаштування. Питання, хто працюватиме, батько, чи його син/дочка, залишається відкритим.
Консультанти з працевлаштування, які працюють при університетах та коледжах, стверджують, що випадки втручання батьків у процес пошуків роботи, стає дедалі більш розповсюдженим. „Моєю єдиною метою є розвинути незалежність дитини від своїх батьків. Студент повинен набути впевненість у власних силах і діяти самостійно”, – стверджує Kate Brooks, керівник Liberal Arts Career Center в Техаському Університеті.
Що ж, бажання батьків допомогти власному чадові не можна заборонити чи засудити. Проте, самим батькам слід розуміти, що фактично вони здійснюють ведмежу послугу, коли не дають дитині змоги самостійно будувати власне майбутнє. Адже йдеться не про 5-річних малюків, а про дорослих юнаків та дівчат, які невдовзі муситимуть забезпечувати власну сім’ю.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців