Автори книги «Правила видатної кар’єри» Стівен Кові та Дженніфер Колосімо пропонують цікавий порівняльний аналіз двох парадигм: індустріальної епохи і епохи знань (або, як її часто називають — інформаційної ери). Якщо в індустріальну епоху люди просто запитували: «Яка моя посадова інструкція?», то сьогодні працівники епохи знань повинні навчитися запитувати: «Яким має бути мій внесок?».
Ще донедавна сприймалося як належне, що більшість є підлеглими, які виконують те, що їм скажуть. Поява працівника епохи знань кардинально змінює це становище.
В епоху знань робота зі старою парадигмою індустріальної епохи веде в глухий кут. Пасивне виконання посадової інструкції в неспокійній реальності нового світу швидко зробить вас непотрібним, викине на узбіччя. Чому? Тому що ваша посадова інструкція застаріває в той момент, коли вона написана. Якщо не будете постійно змінювати себе, адаптуючись до проблем, з якими стикається ваша організація, ви залишитеся без роботи. Філософ Хсінг Юн зазначає: «Як би ми не старалися, немає нічого, до чого ми могли б приєднати себе. З часом все зміниться, і умови, в яких виникли наші нинішні бажання, зникнуть. Навіщо ж чіплятися за них сьогодні?»
Якщо ваша парадигма належить індустріальній епосі, то ви вважаєте себе інструментом, використовуваним іншими людьми. Однак, прийнявши парадигму епохи знань, ви будете бачити себе постачальником відповідей, який приносить із собою унікальний набір інструментів для вирішення важливих проблем.
Парадигма індустріальної епохи:
— «Я — це мої посадові обов’язки»
— «Я шукаю роботу»
— «Я — частина організаційної машини»
Парадигма епохи знань:
— «Я роблю істотний внесок»
— «Я вирішую проблеми»
— «Я — особистість із портфелем унікальних сильних сторін: талантів, пристрасті і совісті»
Парадигми індустріальної епохи та епохи знань відрізняються як небо і земля. Ця відмінність між пасивним, безініціативним гвинтиком організаційної машини і активною особистістю, яка бере на себе відповідальність за майбутнє.
Однак багато хто не хоче відмовитися від установок індустріальної епохи. У результаті, як пише Times of London, «багатьом працівникам так не по собі в офісі, що більшу частину робочого часу вони симулюють активність. Це створює більше негативного стресу, ніж переробка, і в результаті в офісі виникає атмосфера значної, але прихованої депресії».
Приймаючи парадигму епохи знань, ви застосовуєте свій портфель сильних сторін для вирішення важливих, істотних проблем. Ви — не «ходяча посадова інструкція». Ви — знаючий, досвідчений, проактивний, мислячий і творчий професіонал з необмеженим потенціалом; ви можете використовувати портфель своїх сильних сторін для того, щоб зробити унікальний внесок.
Бізнес-цитатник — найкращі ідеї з бізнес-книжок.
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців