Яким чином розміщені в офісі ваші співробітники? За американською системою? Європейською? Або як-небудь? Думаю, що останній варіант явно превалює. Але ж це небезпечно впливає не тільки на фізіологічний та емоційний стан співробітників. Як наслідок, знижується працездатність працівників, що, безсумнівно, є загрозою для вашого бізнесу.
Американський етно-психолог доктор Едвард Хол кілька років вивчав, як жителі США і Європи, зокрема, німці, захищають особистий простір на робочих місцях. Вченого запросили з’ясувати причини непояснених терть, що виникали у філіях американських фірм, розміщених у Німеччині і німецькій Швейцарії. Там під одним дахом працювали місцеві співробітники і фахівці, що прибули зі США. Виявилося, що каменем спотикання виявилися… двері.
Справа в тому, що американці звикли працювати або в більших загальних приміщеннях, або, якщо приміщення невелике, тільки при відкритих дверях, дотримуючись неписаного правила: «американець на службі повинен бути в розпорядженні навколишніх». Відкритий кабінет означає, що його власник на місці і, головне, що йому нема чого приховувати. Наприклад, хмарочос Фонду Форда в Нью-Йорку цілком побудований зі скла і проглядається наскрізь. Тут всі – від директора до посильного – постійно на очах. Це створює у службовців відчуття, що «всі разом роблять одну спільну справу».
Європейські форми організації простору принципово інші. Наприклад, кожне приміщення повинне мати надійні двері. На думку Хола, двері для нас – це рубіж індивідуального простору, порушення якого не може пройти безболісно. А якщо вона розкрита навстіж, то це символізує крайній ступінь безладдя хазяїна кабінету.
У підсумку доктор Хол з’ясував, що взаємне невдоволення в спільних філіях виникало в результаті неврахування розходжень у концепціях особистого простору. Німці, що працювали у філіях американських фірм у Мюнхені і Гамбурзі, скаржилися на те, що протягом дня начебто перебувають під невсипущим доглядом, тому що американці, заходячи, ніколи не закривали за собою двері. А в американців глухий коридор із закритими дверима, за якими працювали німці, породжував тверде відчуття змови.
Нові офіси, сплановані за американським зразком – без окремих кабінетів і навіть перегородок, – порушують персональні зони людини. А втрата або обмеження природного особистого простору може викликати погіршення психофізіологічного стану. Це було доведено на дослідах із тваринами, що проводилися в багатьох лабораторіях світу: вони гинули як тільки їх позбавляли індивідуальної території. Перед цим вони страждали різними захворюваннями, дивним чином схожими тільки в одному – це були типово «людські» хвороби. У них підвищувався артеріальний тиск і порушувалася серцева діяльність.
Також цікаві експерименти з пацюками були проведені в Пастеровському інституті в Парижі. Групи тварин поміщали в коробки, де їх нормально годували і підтримували чистоту. Але виявилося, що при значному збільшенні кількості поставлених одна на одну коробок у пацюків різко зростала агресивність і падала «кмітливість» – гризуни явно тупіли. Але ж вони не бачили своїх сусідів у коробках ліворуч, праворуч, знизу і зверху. Для того, щоб збожеволіти, їм було досить лише їхньої незримої присутності. Коли ж замість коробок використали ящики із прозорого плексигласу, процес отупіння прискорився в кілька разів, а неврастенія ставала неминучою долею навіть найдужчих тварин.
За матеріалами kiev.kp.ru
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців