На задвірках Всесвіту знаходився один магазин. Вивіски на ньому давно вже не було — її колись забрав ураган, а нову господар не став прибивати, тому що кожен місцевий житель і так знав, що магазин продає… бажання.
Асортимент цього магазину був величезний, тут можна було купити практично все: величезні яхти, квартири, заміжжя, пост віце-президента корпорації, гроші, дітей, улюблену роботу, гарну фігуру, перемогу в конкурсі, великі машини, владу, успіх і багато-багато чого іншого. Не продавалися лише життя і смерть — цим займався головний офіс, який перебував у іншій Галактиці.
Кожен, хто приходив у магазин (а є ж і такі бажаючі, які жодного разу не зайшли в магазин, а залишилися сидіти вдома і просто бажати), у першу чергу дізнавався про ціну свого бажання.
Ціни були різними. Наприклад, улюблена робота коштувала відмови від стабільності і передбачуваності, готовності самостійно планувати і структурувати своє життя, віри у власні сили і дозволу собі працювати там, де подобається, а не там, де потрібно.
Влада коштувала трохи більше: треба було відмовитися від деяких своїх переконань; вміти всьому знаходити раціональне пояснення; вміти відмовляти іншим; знати собі ціну (і вона повинна бути достатньо високою); дозволяти собі говорити «Я»; заявляти про себе, незважаючи на схвалення або несхвалення оточуючих.
Деякі ціни здавалися дивними — заміжжя можна було отримати практично задарма, а от щасливе життя коштувало дорого: персональна відповідальність за власне щастя; вміння отримувати задоволення від життя; знання своїх бажань; відмова від прагнення відповідати оточуючим; уміння цінувати те, що є; дозвіл собі бути щасливим; усвідомлення власної цінності і значущості; відмова від бонусів «жертви»; ризик втратити деяких друзів і знайомих.
Не кожен з их, хто потрапив до магазину, був готовий відразу купити бажання. Дехто, побачивши ціну, відразу розверталися і йшли. Інші довго замислено стояли, перераховуючи готівку і розмірковуючи, де б дістати ще коштів. Хтось починав скаржитися на занадто високі ціни, просив знижку або цікавився розпродажем.
А були й такі, хто дістав всі свої заощадження й отримував заповітне бажання, загорнуте в гарний папір. На щасливчиків заздрісно дивилися інші покупці, пліткуючи про те, що господар магазину — їхній знайомий, і бажання дісталося їм просто так, без жодних зусиль.
Господарю магазину часто пропонували знизити ціни, щоб збільшити кількість покупців. Але він завжди відмовлявся, тому що від цього страждала б і якість бажань.
Коли у господаря запитували, чи не боїться він розоритися, він хитав головою і відповідав, що в усі часи будуть знаходитися сміливці, готові ризикувати і змінювати своє життя, відмовлятися від звичного і передбачуваного життя, здатні повірити в себе, ті, хто мають сили і засоби для того, щоб оплатити виконання своїх бажань.
А на дверях магазину вже добру сотню років висіло оголошення: «Якщо твоє бажання не виконується — воно ще не оплачено».
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців