В одному великому будинку жила мишача родина. Багато років вони жили щасливо і безтурботно, господарювали на кухні і з’їдали все, що могли знайти.
Але одного зовсім не прекрасного дня прийшла біда. Господарі втомилися від мишачих набігів і завели кота. Кіт хотів будь-що-будь довести, чого він вартий, і став ганяти мишей по всьому будинку — вгору, на горище, вниз, у підвал, і, на превеликий жах мишей, навіть зловив і з’їв кілька їхніх родичів!
Тоді одна з мишей скликала екстрену нараду, щоб обговорити, як впоратися з ситуацією. Оскільки миші відзначалися хорошими творчими здібностями, вони влаштували «мозковий штурм» і придумали багато ідей, як позбутися кота: отруїти, застрелити, до смерті налякати і так далі.
Нарешті, заговорила найрозумніша миша:
— А чому б не прив’язати на шию котові дзвіночок? Тоді ми завжди будемо чути, де він, і встигатимемо втікати і ховатися.
Всі вирішили, що це чудова ідея, стали плескати розумну мишу по спині і вітати з таким творчим рішенням. Але раптом, у розпал цих привітань, найменша мишка, яка сиділа в самому темному кутку і мовчала, встала і підняла лапку.
— Можна питання? — Несміливо пропищала вона.
— Звичайно, — сказав ватажок мишей, — питай.
— Я думаю, що це чудова ідея і все таке… І не хочу псувати вам задоволення, але… А хто з нас буде прив’язувати до кота дзвіночок?
Мораль: Творчі ідеї прекрасні. Але тільки якщо вони продумані до кінця.
Ілюстрація: Shutterstock
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців