Жінка у вицвілій картатій сукні, в супроводі свого чоловіка, одягненого в скромний костюм, зійшли з поїзда на Бостонському вокзалі і попрямували до офісу президента Гарвардського університету.
Їм не було призначено зустріч. Секретар із першого погляду визначив, що таким провінціалам нічого робити в Гарварді.
— Ми б хотіли зустрітися з президентом, — сказав чоловік низьким голосом.
— Він буде зайнятий цілий день, — сухо відповів секретар.
— Ми зачекаємо, — промовила жінка.
Протягом декількох годин секретар ігнорував відвідувачів у надії, що в якийсь момент вони розчаруються і підуть. Однак, переконавшись, що вони нікуди йти не збираються, він все ж зважився потурбувати президента, хоча дуже цього не хотів.
— Може, якщо Ви приймете їх на хвилинку, вони швидше підуть?, — запитав він у президента.
Той з обуренням зітхнув і погодився. У такої важливої людини як він вже точно немає часу приймати у себе людей одягнених у вицвілі картаті сукні та бідні костюми.
Коли відвідувачі увійшли, президент із суворим і зарозумілим виглядом подивився на пару. До нього звернулася жінка:
— У нас був син, протягом одного року він навчався у вашому університеті. Він любив це місце і був дуже щасливий тут. Але, на жаль, рік тому він несподівано помер. Мій чоловік і я хотіли б залишити про нього пам’ять на території університету.
Президент зовсім цьому не зрадів і, навіть навпаки, став роздратованим.
— Пані! — Із зухвалістю відповів він, — ми не можемо ставити статуї всім, хто навчався в Гарварді і помер. Якби ми так робили, то це місце скидалося б на кладовище.
— Ні, — поспішила заперечити жінка, — ми не бажаємо встановлювати статую, ми хочемо побудувати новий корпус для Гарварду.
Президент оглянув вицвіле картате плаття і бідний костюм і вигукнув:
— Корпус! Ви маєте уявлення, скільки коштує один такий корпус? Всі гарвардські будівлі коштують понад сім мільйонів доларів!
Хвилину жінка нічого не відповідала. Президент зло посміхнувся. Нарешті він їх випровадить!
Жінка повернулася до чоловіка і тихо сказала:
— Так мало коштує побудувати новий університет? Так чому ж тоді нам не побудувати свій університет?
Чоловік ствердно кивнув. Гарвардський президент зблід і виглядав розгубленим. Містер і місіс Стенфорд встали і вийшли з кабінету. У Пало-Альто, в Каліфорнії, вони заснували університет, який носить їхнє ім’я — Стенфордський університет — у пам’ять про свого любого сина.
Джерело: “Морс”
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців