Знову почалася війна за таланти?

У своєму блозі „Пристрасть, Люди та Принципи” (Passion, People and Principles) Девід Мейстер (David Maister) розповідає про враження, які отримав від прочитання статті, опублікованої на сайті Гарвардської бізнес-школи. У статті йдеться про те, що війна за таланти починається з новою силою (цікаво, а вона колись закінчувалася?) та пропонується п’ять тенденцій, пов’язаних із нею (деякі із цих фактів звучать дуже сумнівно):

– вочевидь суперзірок переоцінюють;
– потужні комп’ютерні системи важливіші, ніж висококласні професіонали;
– невисока зарплатня дозволяє збільшити різницю між компенсацією „зірок” та всього іншого персоналу;
– закон нікудишніх співробітників (він базується на твердженні, що великі лідери та мудрі керівники наймають собі талановитих співробітників, натомість посередні керівники, наймають собі ще гірших співробітників, ніж вони самі, оскільки бояться найняти собі конкурента) – це не більше, ніж міф;
– правило „ніяких покидьків” допомагає бізнесові.

Водночас Девід ділиться деякими власними спостереженнями щодо перемоги у війні за таланти:

– при наймі ніколи не дозволяйте кількості переважити якість. Краще менше, але краще. Завжди дотримуйтесь найвищих стандартів;
– люди шукають можливість навчатися та зростати. Ви повинні забезпечити таку можливість;
– стандарти серед персоналу є не менш важливими, ніж стандарти виробництва продукції;
– компанії, які намагаються вихопити з ринку вже сформованих талановитих працівників, ніколи не зможуть стати настільки ж успішними, як компанії, які вирощують таланти у власних стінах;
– талант переоцінено. Набагато більше значення має енергія та бажання досягнути цілі.