Чому успішні власники бізнесу не користуються принципом „ніколи не здавайся”?

Ви безперечно також знайомі із так званим принципом лідера: „завжди вперед і ні кроку назад”, який в українській інтерпретації звучить абсолютно однозначно: „або пан або пропав”. Тому деякі підприємці, які вперто не хочуть визнавати, що у їхнього бізнесу немає перспектив, готові раз за разом битися лобом об стінку, сповідуючи принцип „ніколи не здавайся”. І вони продовжуватимуть його сповідувати навіть тоді, коли залишаться без копійки в кишені а іноді – навіть без даху над головою…

Настав час замислитися, чи завжди виправдане сліпе переслідування цілей? Якщо, не знаючи певних фактів, ви поставили перед своїм бізнесом конкретні завдання, а потім отримали інформацію, яка робить подальше їх досягення не лише безперспективним, але й безглуздим, то чи варто зривати собі жили тільки заради сумнівного принципу? На ці та інші питання спробував дати відповідь Сет Годін у своїй новій книзі „Заглиблення” (The Dip), підзаголовок якої доволі неоднозначно вказує, що це „короткий посібник, який допоможе вирішити вам, коли покинути безперспективну справу (а коли продовжувати рухатися обраним шляхом)”. Короткий але дуже змістовний і влучний огляд цієї книги знайдемо у ЖЖ блозі O_Z.

Для ілюстрації своїх ідей про необхідність відрізняти вартісні речі від тих, які просто слід прийняти і забути про них, автор вводить новий термін – the Dip – дослівно – „заглиблення”, „спад” перед проривом нагору.

Ускладнення, які виникають при подоланні цієї „западини”, відрізняють вузьку групу переможців, які на відміну від інших не розвернулися на середині шляху, коли було найскладніше, дійшли до кінця і зірвали „Джекпот”.

Проте існує і зовсім інша ситуація, коли впадина веде не до зростання, а до глухого кута. Вся складність якраз і полягає у вмінні відрізнити „впадину” від „глухого кута”, і у випадку, якщо бізнес потрапив до другої ситуації, якомога швидше відмовитися від обраної стратегії, а можливо – навіть закрити компанію. „Пагорб (the Cliff)” – це один із різновидів глухого кута – коли спершу бізнес швидко розвивається і навіть починає приносити прибутки, але потім все-рівно потрапляє у скрутну ситуацію і гине.

Свідому відмову від стратегії не можна назвати провалом. Стратегічна відмова – це свідоме рішення, яке ви здійснюєте, базуючись на фактах, які диктує вам зовнішній світ та здоровий глузд. Якщо ви переконані, що потрапили до глухого кута, тоді відмова від бізнесу може виявитися єдиним розумним рішенням, і ви лише виграєте, якщо приймете його.

З іншого боку, якщо ви знайшли свою нішу і переконані, що теперішні ускладнення – це лише „западина” – будьте максимально наполегливі. Настав час сказати собі „ніколи не здавайся” і йти вперед, не зважаючи на жодні перешкоди і труднощі.

Успішні не ті люди, які ніколи в своєму житті не здавалися. Успішні ті, які вміють відрізнити „впадину” від „глухого кута” і ніколи не відмовляються від перспективної у довгостроковому розрізі справи лише тому, що зіткнулися із тимчасовими труднощами.