Якось старий індіанець прийшов у банк і попросив позику на 500 доларів. Банківський працівник почав оформляти папери.
— Що ти збираєшся робити із цими грішми? — запитав він індіанця.
— Я поїду в місто продавати прикраси, які я зробив.
— Що в тебе є для забезпечення застави?
— Я не знаю, що таке “застава”, — сказав індіанець.
— Ну, застава — це щось таке, що має цінність і може покрити вартість позики. У тебе є автомобіль?
— Є, вантажівка 1949-го року…
— Ні, це не годиться, — сказав банківський працівник, — можливо у тебе є худоба?
— Так, у мене є кінь…
— Скільки йому років?
— Не знаю, у нього вже немає зубів, щоб це визначити…
Зрештою індіанцеві все ж оформлюють позику і видають 500 доларів.
За кілька тижнів індіанець знову приходить у банк, дістає пачку грошей і повертає позику.
— Що ти збираєшся робити з рештою грошей? — запитав його той самий працівник.
— Покладу у вігвам, — відповів індіанець.
— Ти можеш зробити депозит у нашому банку.
— Я не знаю, що таке “депозит”, — сказав індіанець.
— Ну, ти віддаєш свої гроші банку, банк піклується про них, а коли тобі будуть потрібні гроші, ти їх можеш забрати…
Старий індіанець подумав і запитав:
— А що в банку є у заставу?
Ілюстрація: Depositphotos.com
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців