Продовжуючи тему, підняту у статті про вимушену лояльність, сьогодні мені б хотілося поміркувати про ще один доволі розповсюджений міф, який виник внаслідок кризи. Звучить він приблизно так: “Під час кризи знайти «вільних» талановитих співробітників на ринку набагато простіше, ніж у часи процвітання. Та й коштують вони набагато дешевше!”
Чому це міф?
Відповідь на це запитання частково дає Макс Крайнов у своєму блозі. Для того, щоб зрозуміти, чому насправді талановитих працівників на ринку праці буде зовсім не так багато, як хотілося б (і вже точно менше, ніж у більш сприятливі для економіки часи), потрібно згадати про чотири типи співробітників, яких можна знайти практично у кожній компанії:
– Чудові – вони зазвичай ідуть у комплекті з мозковими проблемами (згадайте доктора Хауса), але їх результативність та вміння вирішувати складні завдання зазвичай виправдовують будь-які незручності;
– Хороші – на них можна покластися і з ними можна піти у бій;
– Середні – витратний матеріал. Таких більшість. Від них ні жарко, ні холодно. Іноді вони потрібні, щоб виконувати задачі, які більше ніхто не хоче виконувати. Адже хороші та чудові співробітники не затримуються надовго на посередніх посадах;
– Погані – пристрілювати на місці разом із менеджером, який знайшов таке “чудо”.
При цьому варто мислити логічно і розуміти, що:
– Керівник знає, що для продовження діяльності бізнесу чудові співробітники життєво необхідні і їх звільнення допустити не можна (тільки ця категорія може розраховувати на зростання компенсації навіть у кризу);
– Керівник може зберегти компанію, якщо зменшить витрати на розвиток і сконцентрується на підтримці наявного бізнесу.
І ось тут виходить наступне: люди, які надсилають вам резюме, звільнені по причині невідповідності потребам компанії (себто вони потрапили в категорію поганих або, в найкращому разі, середніх). Можливо, компанія давно хотіла від них позбавитися, а тепер нарешті знайшла хороший спосіб, мотивуючи свої дії кризою (нічого особистого, просто бізнес).
Потрібно бути самовбивцею, щоб звільнити у кризу талановиту людину.
Ось і виходить – кількість безробітних на ринку зростає за геометричною прогресією, а кількість талановитих – навпаки. Тому не варто сподіватися “відхопити” собі найкращих співробітників під час кризи. Це міф!