Гумор під час співбесіди

В сучасному світі бізнесу різноманіття сприймається як перевага. І мова йде не лише про культурне чи етичне різноманіття, але й про географічне та професійне. Під час співбесіди увага роботодавця часто фокусується не стільки на професійності претендента, скільки на особистісному контексті. І тут в нагоді стає гумор, пише MBA Strategy з посиланням на книгу Джона Кадора (John Kador) “201 запитання для інтерв’ю” (201 Best Questions to Ask on Your Interview).

Гострий гумор, який не виходить за рамки пристойності, стає перевагою перед іншими кандидатами на бажану посаду. Коли людина сміється – змінюється її сприйняття світу, вона стає більш комунікабельною, розслабленою, а також – що найважливіше – з більшою готовністю йде на контакт. Гумор зазвичай асоціюється з гостротою думки – а це ознака освіченості.

Менеджери з найму віддають належне гумору під час співбесіди, оскільки саме він демонструє моральну гнучкість. “Здатність сміятися сама по собі – це величезна перевага, – переконана Сьюзан Трейнер (Susan Trainer), – адже вона вказує на те, що людина не сприймає себе надто серйозно”.

Втім, трапляються й роботодавці, які ставляться до гумору скептично. “Мені б хотілося, щоб мої запитання сприймалися серйозно”, – попереджує Браян Дебенпорт, який відбирає кадри для Alcon Laboratories, компании при Fort Worth. Гумор, на його думку, доречний на початку чи в кінці співбесіди, але його слід використовувати помірно.

Мета гумору – знайти спільну мову з роботодавцем, а також – підкреслити можливість вписатися в новий колектив. Зрозуміло, що якщо ваша точка зору відрізняється від поглядів співрозмовника – то гумор може виявитися не дуже доречним. Втім, якщо роботодавець задав тон співбесіді, розпочавши її з жарту, то, швидш за все, респондент також може дозволити собі стриманий гумор.

Предмет гумору

Єдине, про що ви можете жартувати – це ви самі. Все інше знаходиться поза рамками. Навіть якщо здається, що у вас та співрозмовника схожі точки зору на політику, людські стосунки, етнічні групи – краще не жартувати на ці теми. Сміх не вартий можливої образи.

Які ж жарти можуть пройти тест на доречність? Гумор, побудований на фонетиці – ризикований. Його краще залишити вдома. Сарказм може бути неправильно інтерпретований. Спрацювати можуть короткі історії з вашого життя, якщо вони персоналізовані, дійсно короткі і розказані влучно.

Розказати анекдот

Особливо обережними потрібно бути тоді, коли у вас виникає спокуса розповісти анекдот. Трапляється, що недосвідчений чи непідготований співрозмовник починає розповідати анекдот просто тому, що відчуває себе розгублено і не знає, що сказати ще.

Якщо ж ви все-таки наважились розповісти анекдот, то переконайтесь в тому, що він короткий і стосується вас або предмета співбесіди. Якщо анекдот про співбесіду – це найкраще. Ніколи не розповідайте більше одного анекдоту. Ось, наприклад, жарт, який потягнув за собою ціле змагання: наприкінці інтерв’ю співробітник відділу кадрів запитує молодого спеціаліста, щойно із бізнес-школи:

– На яку ж стартову зарплату ви розраховуєте?
– Близько 140 000 доларів на рік, залежно від соціального пакету.
– А що ви скажете про такий пакет: відпустка п’ять тижнів, 14 оплачуваних свят, повне медичне страхування, включаючи стоматологію, пенсійний фонд 50% від зарплати за рахунок компанії, нова службова машина кожні два роки, скажімо, червоне Феррарі?
– Ого! Ви, мабуть, жартуєте!
– Так, але ж це ви перші почали!