Будь-яка комунікація – це в першу чергу промовляння до емоцій, а не до раціонального глузду, пише Том Асакер (Tom Asacker) у своєму блозі. Дорослішаючи, ми забуваємо про це, а наші думки стають більш раціональними та егоцентричними. Ми більше турбуємося про власне сприйняття, ніж про відчуття інших. Ми хочемо, щоб все було зроблено “правильно”, тому що це свідчитиме про наш інтелект та компетентність.
Категорія: Загальна
Публікації на загальні теми, що стосуються менеджменту
«Дякую за швидку відповідь»
«Thank you for prompt reply. – Дякую вам за швидку відповідь». Як часто ви пишите подібні фрази у відповідь на свої звертання? І як часто вам пишуть чи промовляють щось подібне? Рідко? І саме тому, що відповіді немає або вона йде ну дууууже довго? Мова саме про такі випадки.
Давайте обіцянки, яких ви можете дотриматися: Не більше, але й не менше!
Деякі бізнес-консультанти радять своїм клієнтам вдаватися до практики “недообіцянок та перевиконання”. Іншими словами, вони радять обіцяти менше, ніж компанія здатна зробити насправді, а потім показувати кращий результат, ніж від них очікували. І хоча ця порада звучить доволі логічно – адже клієнт у будь-якому разі залишиться задоволеним, отримавши більше, ніж сподівався, все ж автори сайту Інституту консультантів з управління (Institute of Management Consultants USA) переконані, що даний підхід шкодить компаніям більше, ніж допомагає.
Мій досвід та їх сервіс
Інтернет-трафік у мене вдома почав перевищувати всі ліміти. І це при тому, що ним майже ніхто не користувався. Отже, – або «зламали» мій wi-fi, або вірус, або… Але спочатку телефоную до оператора мережі. Люб’язний голос повідомляє, що дану проблему вони не можуть вирішити, але оскільки я майже щомісяця перевищую трафік, то рекомендують перейти на інший, із більшим об’ємом. А щодо даної проблемі потрібно їхати в контакт-центр.
Як боротися з перфекціонізмом?
Існує доволі розповсюджений стереотип, що бажання людини завжди виконувати кожну свою справу ідеально – це позитивна риса. Втім, Пенелопа Транк (Penelope Trunk), одна з дописувачів блога Life at Work на bNet, вважає інакше. “Я переконана, що перфекціонізм – це хвороба, – стверджує вона. – Перфекціонізм шкодить вам та людям, які вас оточують, тому що перфекціоніст не здатен побачити загальної картини, надмірно фокусуючись на деталях”.
Королева Великобританії зареєструвалася у Facebook
Новітні технології web 2.0 дійшли нарешті, і до королівського двору. Сторінка королеви Великобританії Єлизавети II з’явилася в соціальній мережі Facebook. Про це повідомила британська газета Daily Telegraph у понеділок.
Apple придбає Sony?
Якщо це виявиться правдою, то стане найбільшою угодою поглинання за останнє десятиліття. Принаймні, одні лише чутки про можливе поглинання Sony компанією Apple спровокували різке зростання акцій японського виробника електроніки, передає CNews.ru.
6 порад, як перестати мріяти і почати діяти
Успішний стартап – це завжди перетворення ідей в реальність. “Складається враження, що саме дії, а не ідеї – є найскладнішою частиною створення стартапів, тому що підприємці постійно приходять до мене з ідеями, а з діями просять допомогти, – пише Мартін Цвіллінг (Martin Zwilling) на сторінках журналу Business Insider. – Тоді як насправді повинно було б бути інакше. Адже вважається, що вся “магія” полягає в ідеях, а дії – вони однакові в будь-якому бізнесі”.
Лідерство як служіння – погана ідея!
Ідея “лідерства як служіння” досить росповсюджена і передбачає, що завдання керівників у компанії – всіляко допомагати своїм підлеглим, по суті обслуговуючи їх, щоб ті могли максимально ефективно виконувати свою роботу. Втім, як стверджує Мітч МакКраймон (Mitch McCrimmon) на сторінках журналу Management Issues – лідерство як служіння – це погана ідея, оскільки її корені приховані в патерналізмі і вона шкодить залученості працівників.
Курка чи яйце, або На основі чого діяти?
Здається у житті є дилема не менш давня, ніж дилема первинності курки або яйця. Я називаю її дилемою вчителя і учня. Уявіть собі учня, якого викликають до дошки і він пропонує правильне рішення якоїсь задачки, однак це рішення невідоме вчителеві. Вчитель заперечує існування такого рішення і намагається поставити учневі погану оцінку. І ось 2 можливі форми поведінки учня: продовжувати доводити вчителеві свою правоту і нарватися на подальшу його ворожість або погодитися з його думкою, знаючи, що вона хибна.