Чи траплялося у вас, коли при розмові з людиною ви розуміли, що вас не чують і все мов горохом об стіну? Чи брали якось участь в обговоренні і розуміли, що вам не виграти суперечку? У раціональному світі, коли ми стикаємося з доказами, що кидають виклик переконанням, ми спочатку оцінюємо ці докази, а потім відповідним чином коригуємо свої переконання. Однак насправді це часто не так…
Читати далі →Мітки: когнітивні ефекти
Стратегія і когнітивні викривлення
Питання, яке виникає у зв’язку з когнітивними викривленнями, звучить так: чому ми постійно робимо одні й ті ж помилки? Які часто повторювані помилки можна виокремити? Наведений нижче далеко не повний перелік виявлених когнітивних викривлень показує, що в області стратегії важко дотримуватися об’єктивності, оскільки наш мозок часто виявляє схильність наполягати на своїх помилках…
Читати далі →
Парадокс Еллсберга, або Ефект неоднозначності
Уявіть, що у вас на роботі з’явився новий керівник відділу. Взяли його не просто так: вищі начальники впевнені, що він приведе компанію до успіху. Цей керівник починає ламати усталені порядки і пропонує нові методи роботи. Підлеглі чинять супротив: вони не вірять у нововведення і хочуть повернутися до перевірених схем. Колективом керує очевидне небажання змінювати звичний порядок речей, але не тільки — співробітники можуть стати жертвою «ефекту неоднозначності»…
Читати далі →
Ефект ілюзії правди
Ефект ілюзії правди (інші назви: ефект ілюзорної правди, ефект достовірності, ефект правдивості, ефект повторення) — один із механізмів, що лежать в основі критичного (а скоріше навіть некритичного) мислення. Цим терміном позначається схильність людини більше довіряти тій інформації, яку вона коли-небудь вже чула…
Читати далі →
Ілюзія контролю
Всі дії людини націлені на максимізацію вигоди. Однак вигоду складно максимізувати одними лише перевіреними способами. Скажімо, в разі, якщо людині захотілося заробити багато грошей, вона може ризикнути, вклавшись у новий стартап. За шанси на успіх при цьому відповідати складно: існує безліч зовнішніх і внутрішніх факторів, здатних вплинути на результат подій…
Читати далі →
Ефект страуса
Ефект страуса — це когнітивне викривлення, яке полягає в тому, що людина ухиляється від неприйнятної для себе ситуації. Назва ж цього ефекту ґрунтується на поширеному міфі — страуси, при виникненні небезпеки, ховають голову в пісок…
Читати далі →
Хоторнський ефект
«Хоторнський ефект» (іноді його також називають «ефектом спостерігача») отримав свою назву на честь установи, в якій його вперше виявили, — фабрики Хоторна, що належала американській компанії Western Electrics в місті Сісеро, штат Іллінойс…
Читати далі →
Ефект прожектора
У звичайній ситуації людина спрямовує свою увагу на себе: на свої думки і почуття, справи, зовнішній вигляд, досягнення і невдачі. У випадку, якщо зовнішність людини зазнає якоїсь зміни (наприклад, вперше приходить на роботу з новою зачіскою), то їй здається, що ці зміни помічають і оцінюють всі навколо. Через це виникає так званий «ефект прожектора»…
Читати далі →
Прокляття знання, або Порочне коло нерозуміння
Феномен «прокляття знания» (в англійській мові його називають досить містичним the curse of knowledge) означає ситуацію, в якій людина вважає (найчастіше — помилково), що у слухача є вся необхідна для розуміння інформація. Чому саме прокляття? Тому що людина, яка володіє інформацією, під впливом цього викривлення прирікає себе на нерозуміння…
Читати далі →
Повзучий детермінізм або ефект «Я так і знав!»
Повзучий детермінізм (creeping determinism), також відомий як помилка хайндсайта (hindsight bias) або ефект «Я так і знав!» (knew-it-all-along effect) — схильність розглядати події, що вже стались, як більш передбачувані, ніж вони були до того, як трапились. Його суть полягає в тому, що людина сприймає спрощено і очевидно ті факти, підсумки яких він уже знає…
Читати далі →