Одного разу Ходжа Насреддін відправився на базар і довго ходив уздовж прилавків прицінюючись, але нічого не купуючи. Ринковий стражник якийсь час спостерігав за цим, і, зрештою, звернувся до нього з повчанням:
– Шановний, я бачу, грошей у Вас немає. Ви лише дарма смикаєте торговельний люд. Подай Вам це й те, поміняй фасон і розмір, зваж і поріж, а вигоди купцеві – ні на гріш. Якби я не знав, що Ви Ходжа Насреддін, подумав би, що на ринку завівся злодюжка: чекає, поки купець відвернеться, щоб запустити руку в чужу калитку.
Читати далі →