Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір

Про два «я»

Проблеми самоконтролю можна висвітлити, якщо уявити, що людина складається з двох напівавтономних «я-частинок»: далекоглядного Планувальника і короткозорого Виконавця. Можна сказати, що Планувальник відповідає за вашу рефлективну систему, такий собі містер Спок усередині вас, а Виконавець перебуває під потужним впливом автоматичної системи, такий собі Гомер Сімпсон, який «живе» у кожному. Планувальник намагається забезпечити вам щасливе та безбідне життя якнайдовше, але мусить ще приборкувати почуття, дурощі й упертість Виконавця, який піддається спокусам, котрі навалюються зі збудженням.

Про те, що людина вважає ймовірним

Оцінка та емоційне забарвлення тісно пов’язані з доступністю і також відіграють важливу роль. Ви швидше повірите у ймовірність землетрусу, якщо особисто його пережили, ніж якщо прочитали про нього в тижневику. Отже, відомі й легко уявлювані причини смерті (наприклад, торнадо) часто отримують завищені оцінки ймовірності, а не зовсім відомими причинам (приміром, напади астми) дають низькі оцінки, навіть якщо вони трапляються значно частіше (різниця сягає двадцятикратної величини). До того ж нещодавні події мають більший вплив на нашу поведінку і страхи, ніж ті, що відбулися раніше. У всіх цих доволі доступних прикладах автоматична система гостро реагує (навіть надто гостро) на ризик, не вдаючись до жодних таблиць з нудною статистикою.

Про сфери використання наджів

Ми розглянули велике поле людської діяльності: заощадження, соціальне забезпечення, кредитні ринки, екологічну політику, охорону здоров’я, інститут шлюбу та чимало іншого. Але коло потенційних застосувань поштовхів значно ширше, ніж у розглянутих нами сферах. Найбільше ми сподіваємося на те, що розуміння архітектури вибору та потенціал наджів багато кого надихне творчо підходити до поліпшення життя людей в інших галузях.

Про ставлення до втрат

Люди не люблять втрачати (а їхня автоматична система тоді просто розривається від емоцій). Різко кажучи, ви більше страждаєте від втрати чогось, ніж радітимете, придбавши це. Більш «науковою» мовою це можна виразити як «неприйняття втрат» (або «страх втрат»).

Про запобігання програшу

Деякі держави спробували допомогти любителям азартних ігор: гравці могли внести себе в перелік осіб, яким заборонено грати в казино (докладніше читайте у розділі 14). З огляду на те, що ніхто не зобов’язаний записуватись, а відмова від цього абсолютно необтяжлива, цей підхід можна вважати лібертаріанським (у нашому розумінні цього терміна).

Про користання з нераціональності

Існує така закономірність. Якщо в споживачів є якесь не зовсім раціональне переконання, то у фірм тоді з’являється стимул пристосуватися до цього переконання, а не викорінити його. У ті часи, коли люди ще боялися авіаперельотів, скрізь в аеропортах продавалися (за захмарними цінами) страхові поліси на політ літаком. На жаль, там не було кабінок, де людям продавали би поради не купувати ті страхові поліси.

• Вступ

  Частина перша. Гумани та екони

• Розділ 1. Упередження та помилки
• Розділ 2. Опір спокусі
• Розділ 3. Услід за отарою
• Розділ 4. Коли ми потребуємо підштовхування?
• Розділ 5. Архітектура вибору

  Частина друга. Гроші

• Розділ 6. Накопичуй більше завтра
• Розділ 7. Наївне інвестування
• Розділ 8. Кредитні ринки

  Частина третя. Суспільство

• Розділ 9. Приватизація соціального забезпечення: «шведський СТІЛ»
• Розділ 10. Рецептурні препарати: «частина D» для покриття
• Розділ 11. Як збільшити кількість добровільних донорів органів
• Розділ 12. Порятунок планети
• Розділ 13. Приватизація шлюбу

  Частина четверта. За і проти

• Розділ 14. «Золотий» набір поштовхів
• Розділ 15. Критика
• Розділ 16. Справжній «третій шлях»

• Постскриптум. Фінансова криза 2008 року
• Подяки
• Бібліографія
• Примітки