Якби десять років хтось сказав, що ви сміливо сідатимете в машину незнайомця чи навіть зупинятиметеся в будинку не відомих вам людей, ви не повірили б. Однак сьогодні Uber і Airbnb використовують дедалі більше людей по всьому світу, адже ці сервіси допомагають заощаджувати час і кошти й урізноманітнюють подорожі. Ці компанії не стояли біля витоків технологічної хвилі, та саме вони досягли неймовірного успіху, якому конкуренти й інші «мешканці» Кремнієвої долини можуть лише позаздрити.
Бізнес-журналіст Бред Стоун зосереджує увагу на особливостях роботи Uber та Airbnb, новаторських поглядах їхніх очільників, детально описує всі труднощі й зрештою пояснює, як нове покоління підприємців перетворює Кремнієву долину.
Для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історіями успішних компаній, інноваціями, технологіями та бізнесом.
За перші два десятки років XXI століття ми стали свідками народження винятково нового виду технологічних компаній: стартапус рапідус. З'явилися фірми, які впродовж декількох років залучили мільярди доларів капіталу, поширилися світом з приголомшливою швидкістю й осипали своїх засновників та найперших інвесторів неймовірними багатствами.
Ці компанії, серед яких найбільші — Uber, Lyft, Didi Chuxing і сервіс спільного користування житлом Airbnb, — боролися з не повороткими законодавцями, застарілими законами й старомодними способами вести справи. Не буде перебільшенням сказати, що ці інтернет-інсургенти допомогли змінити те, як ми тепер переміщуємося в містах і між ними. Ось чому перше видання цієї книжки я назвав: «Вискочки: як Uber, Airbnb та інші приголомшливі компанії Кремнісвої долини змінюють світ».
І хоча ці компанії досі подають у Кремнієвій долині найбільше надій серед приватних стартапів, писати нон-фікшн книжку про них потрібно було довго, від чого завдання розповісти про компанії, які ще мають розквітнути й стати дорослими корпораціями, стало досить складним. Були й додаткові складнощі в тому, щоби записати хроніку технологічних компаній, у яких постійно відбуваються мутації, — це, зокрема, їхні вимогливі засновники, що міцно підсіли на голку ризику. Лінії оповіді змінюють напрями. Додаються нові факти. Те, що йшло вгору, часто летить шкереберть.
Через три тижні після виходу цієї книжки у тренди твіттеру вийшов хештег #видаляйУбер. Усі помилки, які на початку зробив засновник і генднректор Uber Тревіс Каланік (багато з них змальовано на наступних сторінках), створили враження, особливо в лібералів-урбаністів, що це — аморальна компанія. Після президентських виборів 2016 року ця репутація стала токсичною. Ті, хто вже давно критикував Uber, через підтримку компанією Трампової імміграційної політики оголосили сервісу бойкот. Хвиля #видаляйУбер набрала обертів, а потім стала ще сильнішою: стало відомо про сексуальні домагання в стартапі. Про них написала колишня інженерка Uber Сьюзен Фоулер.
Так почався «уберівський» рік невдоволення — майже невпинний потік поганих новин, драм у раді директорів і відкриттів про негідну поведінку топових керівників. Кульмінацією стало звільнення Каланіка в червні 2017 року. Це було приголомшливе падіння з однієї з найвищих вершин у світі бізнесу.
Після звільнення Каланіка в Кремнієвій долині й інших місцях почалися дискусії щодо того, яких саме лідерів ми хочемо бачити біля керма наших найвпливовіших інституцій. Чи будуть це переважно адепти холодного розсудливого підходу, де в пріоритеті стоятимуть зростання, перемоги й творення багатства будь-якими методами? Чи з падінням Каланіка, воротаря нової доби, це будуть ті, чий девіз — уміння співпереживати, етичність і створення можливостей для всіх?
Зараз, на початку 2018 року, ці питання у світах медіа, технологій і політики найважливіші — і світи ці перетинаються. Ось чому я перейменував оновлене й розширене видання цієї книжки: «Вискочки: Uber, Airbnb та битва за Кремнієву долину».
Uber і його партнери вели бій за душі світових міст. Але весь цей час точилася й інша битва — за їхні власні душі.
