Кайна Лескі яскраво розкриває етапи креативного процесу, послуговуючись образом шторму, який поволі зароджується, пригальмовує, лютує, знову вщухає, перетікає й знову нуртує. Авторка ділиться унікальним досвідом викладачки, студентки, мисткині, письменниці, архітекторки — як щоразу в різних ролях вона послуговується одним і тим самим успішним алгоритмом креативності.
Лескі захопливо розповідає про креативність Пауля Клее і Стіва Джобса, як Дарвін сформулював теорію еволюції, як відкрили дрейф континентів і як Антоніо Гауді будував свій величний храм Саґрада Фамілія. Забути все, позбавитись упереджень і настанов та почути потік креативності.
Ця книжка описує творчий процес чи то пак багато процесів, які утворюють один великий процес і з якими я мала справу, за якими спостерігала. Я слухала й спостерігала за цими численними процесами як викладачка, студентка, мисткиня, письменниця й архітекторка. Мені не йдеться про те, щоб дотримуватися цих процесів як рецепта творчості. Я просто хочу описати свої спостереження, спробувати переконати вас у їхній універсальності та спонукати розпізнати ці процеси у власній практиці.
Численні процеси — насправді етапи одного загального процесу пізнання, творення й відкриття того, чого наразі не існує. Ці етапи неможливо запланувати чи впровадити ззовні. Їх радше переживаємо внутрішньо. І хай навіть якийсь етап починається всередині творця непомітно, з часом він може додати йому сил або ж, навпаки, знесилити. Одним словом, креативний процес більший за вас. Він наче шторм, який помалу наростає і набирає форми, а тоді накриває вас із головою — якщо ви йому дозволите.
Це не означає, що ваша роль тут другорядна. Навпаки, як маленький вихор може спричинити ураган, так само кожна людина може викликати збурення і запустити в дію механізм, який щодня збиратиме й відкидатиме матеріали і думки через різні способи вираження і варіанти вибору.
Після того як було досліджено різні шляхи, висловлено сумніви, відкинуто упередження, пережито розчарування і досягнуто точки виснаження, мені часто ставлять просте, невинне запитання: «Звідки ви знаєте?» Звідки хтось знає, що робити, куди рухатись і коли саме? У цій книжці ви знайдете мою відповідь на це питання, ґрунтовану на власних спостереженнях щодо творчості.
Ця книжка — про креативність у всіх її проявах. Це не посібник із мистецтва чи архітектури, хай навіть в окремих розділах я наводжу приклади з цих галузей. Співпраця і спілкування з колегами-архітектор(к)ами, дизайнер(к)ами, художника(ця)ми, поет(к)ами, освітян(к)ами, інженер(к)ами, винахідника(ця)ми, математиками і науков(и)цями дали мені змогу детально пізнати, як працює творчий процес, та зрозуміти його основні етапи. На підставі спостережень я дійшла висновку, що ці етапи, по суті, однакові незалежно від того, про яку саме творчість ідеться — у мистецтві, науці, технологічній сфері, бізнесі чи ще десь. Тому думки, викладені в цій книжці, стосуються будь-якого креативного процесу. Як писав сер Кен Робінсон, відомий лектор і автор книжок про освіту й творчість: «Творчість не стосується якихось певних занять. Вона існує всюди, де активно задіяно людський інтелект. Це не специфічний вид діяльності, а риса інтелекту». Я впевнена, що мої спостереження щодо творчого процесу мають універсальний характер.
Креативний процес найкраще видно в розповідях, які фіксують повсякденну роботу. Там можна на власні очі побачити зусилля, сумніви, важку працю, переробки, відкриття, прогрес і невдачі. Листи Чарльза Дарвіна показали багатьом не тільки те, як Дарвін зумів пов’язати природничі принципи, які були відкритими для всіх — кожна людина могла їх побачити і пов’язати, а й те, як саме його праця і спосіб мислення привели його до висновків, що назавжди змінили біологію і наш світогляд узагалі.
Найцікавіші рукописи, які відверто показують повторювані цикли творчості — від дрібних нотаток до чернетки і далі до численних правок. Книжка «Створення The Pré» документує чотирирічний процес, що його пройшов французький поет і есеїст Франсіс Понж (1899–1988), коли писав один вірш. Це невелика частина рукопису, з якої видно, як Понж писав і переписував свій вірш або, як він сам казав, «важкостравне есе» — «The Pré», вміщене в кінці книжки. Це книжка про творчий процес, і хоча сам рукопис набагато більший, ці сто сторінок — один із найкращих описів цього процесу.
Pré — це префікс над префіксами. Він є у словах present («теперішнє») і preparation («підготовка»). «Створення The Pré» розповідає про творчий процес і його початки. Я у великому боргу перед Понжем, бо цією працею він підтвердив і показав ті самі механізми, які я спостерегла у творчому процесі.
Мені не раз думалося, що початок креативного процесу — це наче вихід на галявину. У французькій мові словом pré називають ще луг — плодючу м’яку землю, «не так тверду, як нерідку», достатньо тверду, щоб «ступити на неї». Як і луг, це рухома, неспокійна земля, місце колосальної плодючої сили, галявина, що спонукає триматися уважно чи насторожено... пауза... місце вибору й початку подорожі. І це водночас чудовий опис творчого процесу.
Одну річ я зрозуміла аж тоді, коли сіла писати вступ до цієї книжки і знову перечитала «Створення The Pré». За чотири роки, поки тривала робота над віршем, стався шторм: він надійшов, завирував і вщух. На другому році роботи над рукописом Понж описує «Pré» як «зелене втілення дощу», а лугові трави — як такі собі водні помпи, де «на кожному відрізку зеленої нитки — краплина роси... око трави». «І в лютого шторму — лагідне завершення, наполегливість і завзяття в лагідності», — пише Понж.
Як і багато хто, я вражена тим, яку велику роль у креативному процесі відіграє несвідоме і як ідеї з’являються начебто нізвідки. На той час я геть-чисто забула про Понжеву метафору шторму. Згодом ви побачите, що забування — навмисне забування або ж розучення — етап творчого процесу. Не менш важлива і протилежна за суттю до процесу забування спроба зазирнути вперед.
Ми зазираємо вперед, коли розробляємо проєкти, які матеріалізуються в майбутньому, коли складаємо завдання, що передбачають розв’язки, коли ступаємо крок за кроком, намагаючись прокласти собі дорогу в житті чи подолати щось — порожню сторінку, «письменницький блок», збентеження, хаос, потреби й питання. Творчий процес — це історія цього переходу, яку автор адресує користувачеві, читачеві, жителю, слухачеві чи глядачеві.
Варто сказати кілька слів про те, як побудовано цю книжку і її окремі розділи. Ми вважаємо процес лінійним явищем, але креативний процес, про який я тут пишу, не лінійний. Проте книжка таки лінійна, бо поділена на розділи, які йдуть один за одним, тому я не маю іншого вибору, як описувати творчий процес за лінійною траєкторією. Однак прошу вас уявити цей процес таки не лінійним, а циклічним. Інколи етапи циклу утворюють петлю і ви наново переробляєте вже зроблене. (І взагалі, самі етапи процесу циклічні!) Деякі з описаних тут етапів можуть тривати одну мить, інші — кілька десятиліть. Деякі цикли продовжуються і перетворюються на наступний цикл, інші згасають.
Творчість — це шлях без початку і кінця. Створене ніколи не буває кінцевою точкою. Творчість як така не має формального результату — це безперервний процес.
