Економіка на тарілці. Пояснення складних процесів на звичайних продуктах

Опис:
Оригінал (англ.): "Edible Economics: A Hungry Economist Explains the World" by Ha-Joon Chang

Економічне мислення — про глобалізацію, зміну клімату, імміграцію, жорстку економію, автоматизацію та багато іншого — у його найзручнішій формі.

Десятиліттями у світовій економіці домінувала єдина філософія вільного ринку. Але це прісно і шкідливо, як британська їжа 1980-х років, коли автор бестселерів на економічну тематику Ха-Джун Чанґ вперше приїхав з Південної Кореї до Великої Британії. Так само, як і вживання страв різноманітних кухонь світу сприяє цікавішому і збалансованішому харчуванню, так і ми маємо прислухатись до різноманітних економічних перспектив.

У книжці «Економіка на тарілці» Чанґ робить складні економічні ідеї привабливішими, поєднуючи їх із історіями про їжу з усього світу. Він використовує історію знайомих харчових продуктів — звідки вони походять, як їх готують і споживають, що вони означають для різних культур — щоб дослідити економічну теорію. Для автора шоколад — це залежність на все життя, але більш захопливим є те, що він пропонує розуміння постіндустріальної економіки знань; і хоча бамія робить південний гумбо неймовірно м’яким, вона також свідчить про заплутані відносини капіталізму зі свободою та несвободою.

Пояснюючи все, починаючи від прихованих витрат на догляд і закінчуючи оманливою мовою вільного ринку, коли він готує такі страви, як тости з анчоусами та яйцями, Gambas al Ajillo та корейський доторі мук, Ха-Джун Чанґ пропонує легкий для засвоєння бенкет сміливих ідей.

Розвіюючи міфи, дотепно та спонукаючи до роздумів, «Економіка на тарілці» показує, що розібратися в економіці — це як вивчити рецепт: якщо ми це зрозуміємо, ми зможемо змінити її — а разом із нею і світ.

Ха-Джун Чанґ (Ha-Joon Chang) — відомий корейський економіст, колумніст газети Guardian, викладає економіку в Кембриджському університеті. Консультував Світовий банк і Європейський інвестиційний банк. Співробітник Центру економічних і політичних досліджень в Вашингтоні. Автор 15 книжок з економіки, що перекладено більш як 30 мовами світу.

• Вступ. Часник
  З якого ви дізнаєтеся, що Корея була заснована завдяки смердючим головкам часнику, який жах він наводить на британців і чому вам захочеться прочитати цю книжку

Частина перша. Долаємо упередження

• Розділ 1. Жолудь
  У якому жолудеїдні свині південної Іспанії та жолуделюбні корейці покажуть вам, що для досягнення економічних результатів культура не така й важлива, як ви це собі уявляли
• Розділ 2. Бамія
  У якому «дамський пальчик» показує, наскільки обмеженою та оманливою може бути мова теорії про вільну ринкову економіку
• Розділ 3. Кокос
  У якому коричневий фрукт викриває хибність думки про те, що різні люди з «коричневим» кольором шкіри бідні, бо недостатньо працьовиті

Частина друга. Підвищуємо продуктивність

• Розділ 4. Анчоус
  У якому виявляється, що маленька рибка, яка колись приносила країнам не лише розмаїття смаку, але й незліченні багатства, є послом індустріалізації
• Розділ 5. Креветка: велика чи дрібна?
  У якому ракоподібні розглядаються як замасковані комахи, а ми дізнаємося, чому країни, що розвиваються, мають використовувати протекціонізм від сильніших іноземних конкурентів
• Розділ 5. Локшина
  У якому заплутана історія про два схиблені на локшині народи змушує нас переглянути наші погляди на підприємництво та корпоративний успіх
• Розділ 7. Морква
  У якому колись нечувана ідея про те, що морква може бути оранжевою, допомагає зрозуміти, чому та як нам потрібно виправити патентну систему

Частина третя. Глобалізуємося краще

• Розділ 8. Яловичина
  У якому найбільш дискусійне м’ясо показує, що вільна торгівля зовсім не означає свободу для всіх
• Розділ 9. Банан
  У якому найурожайніший у світі «фрукт» показує, як глобальні корпорації можуть стати силами добра для країн, що розвиваються, але тільки за умови їх правильного використання
• Розділ 10. Кока-Кола
  У якому напій, який нагадує гурт підстаркуватих рок- музикантів, показує, чому так багато країн, що розвиваються, незадоволені панівною економічною ідеологією

Частина четверта. Співіснуємо

• Розділ 11. Жито
  У якому ця типова для Північної Європи зернова культура проливає світло на деякі хибні уявлення про державу загального добробуту
• Розділ 12. Курятина
  У якому птиця, яку всі люблять їсти, але ніхто не сприймає серйозно, розкриває нам істинний смисл економічної рівності та справедливості
• Розділ 13. Перець чилі
  У якому замаскована ягода допомагає нам побачити, як люди нехтують роботою з догляду й недооцінюють її, попри те, що вона лежить в основі нашої економіки й нашого суспільства

Частина п’ята. Думаємо про майбутнє

• Розділ 14. Лайм
  У якому британський військово-морський флот і бразильський національний напій об’єднуються, щоб допомогти нам замислитися над викликами, які несуть із собою зміни клімату
• Розділ 15. Спеції
  У якому ми дізнаємося, як чорний перець, кориця, мускатний горіх та гвоздика породили сучасну корпорацію, що колись привела до розквіту капіталізму, але сьогодні повільно його придушує
• Розділ 16. Полуниця
  У якому ягода, яка насправді не ягода, допомагає нам замислитися про вплив роботизації та майбутнє ринку праці
• Розділ 17. Шоколад
  У якому плитка молочного шоколаду розкриває нам таємницю економічного процвітання Швейцарії, яке має доволі мало спільного з потайливою банківською системою чи елітним туризмом
• Висновок. Як їсти (економіку), щоб вам смакувало якнайкраще
• Подяки