Інноваційна практика польських підприємств, заснованих до 1990 року

Підприємство "Елсіл" працює в галузі електротехнічної промисловості. Основними напрямками діяльності фірми є виробництво і продаж електромеханічних машин постійної напруги та запасних частин до них. В асортименті продукції — двигуни для машин з цифровим управлінням, гідравлічних насосів, автокранів. У виробництві деяких видів двигунів постійної напруги фірма є монополістом. Крім того, на підприємстві "Елсіл" виробляється продукція на замовлення Збройних сил (раніше це був головний напрямок діяльності, але нині кількість замовлень значно скоротилася). Від 1997 року фірма "Елсіл" має юридичний статус товариства з обмеженою відповідальністю, де працює близько 80 осіб.

Виробництво має кооперативний характер. Продукція виробляється винятково на замовлення. Клієнти фірми працюють переважно у регіоні її розташування, до основних належать "Гідрал-Вроцлав", "ФУТ" (Сухед-невіце), автозавод у м.Лежайську, "Понари".

Фірма діє в умовах значної залежності від постачальників, більшість яких є монополістами у своїй галузі.

Загроза ліквідації

Від заснування у 1951 році підприємство "Елсіл" зосереджувалося передусім на виробництві спеціальної продукції для армії. Головним замовником була Рада Економічної Взаємодопомоги, куди продавалося 70-75% всієї продукції. У зв'язку з суспільно-економічними змінами, які відбувалися наприкінці вісімдесятих років у країнах Центральної Європи, РЕВ припинила своє існування. Для фірми "Елсіл" це означало занепад ринку та втрату основних замовників.

У 1990 році підприємство мало велику заборгованість (кілька десятків мільярдів старих злотих). Зростаючі відсотки призвели до кризової ситуації. Додатково цю важку ситуацію погіршила проблема власності земель, на яких були споруджені виробничі об'єкти та інші будівлі фірми "Елсіл". Тільки 30% площі, на якій було розташовано підприємство, знаходилося у державній власності, інша частина належала приватним структурам, у яких вона була орендована. Значне підвищення плати за оренду поглибило і без того скрутне фінансове становище та вплинуло на зростання боргу.

У 1993 році на підприємстві призначено голову правління. У 1994 році голова правління на підставі заяви та згоди колективу став директором підприємства. Директор, що виконував на той час функції голови правління, подає заяву про визнання фірми "Елсіл" банкрутом. Протягом певного часу з'ясовувалося, що краще: оголошення банкрутства фірми чи її ліквідація. Банкрутство мало ту перевагу, що з його оголошенням не нараховуються відсотки на суму боргу, які становили загибель для підприємства. З метою порятунку фірми після оголошення банкрутства було ухвалено рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю. У березні 1997 року підприємство "Елсіл" було реорганізовано у ТОВ. Головними пайовиками стали найбільші замовники фірми, оскільки підтримання діяльності закладу було передусім у їхніх інтересах. Це зумовлювалося існуванням суттєвої різниці між цінами на двигуни, що вироблялися фірмою "Елсіл" і вартістю закордонних аналогів. У випадку припинення діяльності фірми "Елсіл" замовники мусили б купувати двигуни у західних виробників.

Боротьба за виживання — 1994-1997 роки

У рамках спроб виходу з кризи була налагоджена співпраця з фірмою "Дженерал Електрік". Спершу фірма "Елсіл" на замовлення "Дженерал Електрік" та на підставі її документації виробляла двигуни (приблизно 100 шт. на тиждень). Ситуація підприємства поступово почала покращуватися. Пізніше "Дженерал Електрік" зменшив обсяг замовлень на 1/4 та вдався до дій, спрямованих на закриття фірми з метою організації на її території митного складу. "Елсіл" знову опинився у критичному стані. На думку директора фірми "Елсіл", поведінка "Дженерал Електрік" була спробою захопити фірму за допомогою західного капіталу з метою ліквідації з ринку польського конкурента. Як вважає керівник фірми "Елсіл", суттєву загрозу, що виникла внаслідок зміни устрою та передусім — відкриття польського ринку, становила проблема виходу на нього закордонних конкурентів ("Дженерал Електрік", "Сіменс","Бош"), які могли собі дозволити зниження цін та проведення політики агресивної цінової конкуренції з метою знищення польських виробників.

Окрім зростаючої конкуренції закордонних фірм, складну ситуацію підприємства зумовлював і незадовільний стан його клієнтів, передусім виробників верстатів. Оскільки фірма "Елсіл" не була постачальником кінцевої продукції, обсяги її діяльності безпосередньо залежали від потреб замовників.

Ще одним чинником зменшення виробництва фірми "Елсіл" був перехід колишніх замовників у власність закордонного капіталу. Для фірми "Елсіл" це означало втрату клієнтів на користь західних виробників.

Скорочення виробництва привело до зменшення кількості працівників. У 1990 році у фірмі "Елсіл" працювало 250 чоловік, у 1997 році — близько 80.

Значною мірою ускладнювала гнучкість функціонування закладу також залежність від постачальників. Кожне ускладнення в їхній діяльності відразу відбивалося на роботі підприємства. Наприклад, у ситуації, коли найбільший постачальник кабелів через дефіцит міді простоював, робота фірми "Елсіл" також не була постійною. На думку її директора, до виникнення такої ситуації привела відсутність координації на центральному рівні в галузі забезпечення потреб промисловості країни у сировині. Натомість закордонні фірми, які діють у Польщі, не відчували проблем із забезпеченням сировиною, що негативним чином впливало на власних виробників.

Спроби виходу із ситуації

У 1997 році ситуація на підприємстві залишалася складною. Незважаючи на важкі та застарілі умови праці (деякі операції під час монтажу виконувалися вручну, наприклад, обмотування двигуна), відсутність нових технологій та довгострокових угод (фірма отримувала замовлення на 30-50 одиниць щомісяця, це зумовлювало необхідність переміщення обладнання), фірма "Елсіл" постійно боролася за місце на ринку. Завдяки наявним перевагам підприємство дрібними кроками намагалося вийти на пряму дорогу. До головних переваг директор фірми "Елсіл" зарахував, зокрема, високу якість виробленої продукції, що дало підстави для продовження терміну гарантії до двох років. Про рівень якості свідчив також показник рекламацій — 0,01%.

Окрім того, істотне значення для виживання підприємства мала висока кваліфікація працівників, на чому особливо наголошував директор, розглядаючи позитивні аспекти діяльності фірми. Деяке занепокоєння, якщо мати на увазі майбутнє фірми, викликало те, що середній трудовий стаж працівників колективу у середньому становив близько 27 років (середній вік — 40-50 років). Можливість залучити до роботи молодь була незначною з огляду на невисоку заробітну плату та незадовільні умови праці.

Іншою конкурентною перевагою, на думку керівництва фірми, були низькі ціни на продукцію. Наприклад, вартість двигуна, виготовленого у США за 12 годин при повній автоматизації та комп'ютеризації процесу на обладнані вартістю близько 1,5 млн. доларів, становить 12,5 доларів за годину, а фірма "Елсіл" виготовляє аналогічний двигун вартістю 2 долари за годину за 15 годин.

У рамках програми адаптації до нових умов керівництво фірми змінило структуру організації. Було об'єднано відділи продажу та постачання. Крім цього, скорочення кількості працівників зумовило збільшення обсягу обов'язків інших.

Фірма "Елсіл" приділяє певну увагу маркетинговій діяльності. З огляду на фінансові обмеження фірма використовує різні її методи. Наприклад, на міжнародній виставці фірма займала частину павільйону великої польської фірми. Крім того, було налагоджено контакти з різними рекламними агентствами, за допомогою яких підприємство робить спроби виходу на закордонні ринки. Також друкуються рекламні оголошення.

Незважаючи на постійну боротьбу з багатьма труднощами, підприємство намагається і далі впроваджувати нові види продукції. Але все ж імпульси до початку нових робіт надходять зовні (безпосередні вимоги клієнтів). Хоча загалом такі випадки є одиничними у фірмі, вони стосуються вдосконалення існуючих виробів.

На думку директора фірми "Елсіл", проведення інноваційної діяльності не становить проблеми. Її суттєвими обмеженнями є відсутність відповідних фінансових засобів та висока ціна кваліфікованих дослідницьких кадрів. Крім того, значною мірою обмежує можливості для ухвалення рішень щодо здійснення таких заходів відсутність достатньої інформації про потреби клієнта та розміри ринку. У зв'язку з цим фірма "Елсіл" сподівається на адміністративно-господарську підтримку державних установ. Керівництво висловило свою думку таким чином: "... з огляду на занадто відкритий ринок і значну конкуренцію з боку західних фірм ми зацікавлені у проведені політики, спрямованої на захист польської промисловості, у здійсненні координаційних заходів з метою забезпечення доступу польських замовників до сировини. За умови відповідної політики можна уникнути простоїв, що зумовлюються, наприклад, недостатністю кабелю, який не виготовляється у достатній кількості через відсутність міді у виробника ".