Великі зміни потребують стратегії. Все, що пов’язане з частинами, що рухаються, виграє від попереднього планування, а в бізнесі багато рухомих частин. Здійснюючи великі зміни в компанії, лідери мають передбачати кожен етап зростання, кожну перешкоду і те, як ця зміна виглядатиме через кілька років.
Розробка стратегії варіюватиметься в залежності від потреб бізнесу та цілей, на досягнення яких спрямована зміна. Кожен підхід до розробки стратегії має свої плюси та мінуси.
Наприклад, наймання консалтингової фірми для розробки стратегії змін заощаджує час і надає доступ до експертів. Але також залишає співробітників у невіданні щодо того, чому відбуваються зміни, що, у свою чергу, може знизити їхню залученість.
Більшість лідерів змін не приймають обґрунтованих рішень щодо підходу, який вони використовуватимуть. Дуже багато керівників та команд швидко беруться за справу, а потім заплутуються у проєкті змін, бо їм не вистачає часу, щоб обміркувати наслідки кожного підходу.
Розробка сильної стратегії змін, що відповідає конкретним потребам організації, вимагає багато часу, але це того варте. Завжди краще вкласти додаткові ресурси у процес планування зараз, ніж витрачати ще більше ресурсів на виправлення відхилення від курсу у майбутньому.
Перш ніж підійти до стратегії реалізації змін, спочатку вирішіть, яка стратегія найкраще підходить для потреб і тимчасових обмежень вашої організації.
5 факторів для уточнення стратегії змін
Перехідні vs Трансформаційні
Яким є характер змін?
Перехідні зміни є поступовими, менш складними та зазвичай включають зміну тільки частини бізнесу або процесів (наприклад, реорганізація одного відділу).
- Плюси: швидша реалізація та корисність для невеликих, більш цілеспрямованих проєктів.
- Мінуси: неефективні, якщо процеси вимагають кардинального переосмислення.
Трансформаційні зміни дуже складні і можуть вплинути на багато аспектів бізнесу, таких як процеси, структура та культура (наприклад, злиття двох підприємств).
- Плюси: кардинальні зміни можуть відбутися на фундаментальному рівні.
- Мінуси: вимагає більше часу та ресурсів.
Згори вниз vs Знизу вгору
Ця зміна виграє від більшого керівництва зверху чи більшої участі всього бізнесу?
Директиви «згори вниз» — це рішення, сформовані керівниками для отримання та реалізації співробітниками (наприклад, оновлення програмного забезпечення).
- Плюси: більш швидкий час запуску та більш стратегічна перспектива.
- Мінуси: повільніша реалізація, потребує великої кількості активностей для взаємодії.
«Знизу-вгору» залучає кілька зацікавлених сторін з усього бізнесу, на яких вплинуть зміни (наприклад, ініціатива зі сталого розвитку).
- Плюси: дозволяє вводити та формувати рішення від тих, хто має досвід; швидше впровадження та активніша участь.
- Мінуси: повільніший час запуску, потребує сильної організаційної інтеграції.
Легкий план vs Суворий план
Що краще: спочатку трохи спланувати та уточнювати у міру просування, або ж продумати всі деталі ініціативи та скласти докладний план?
Стратегії легкого плану включають первинні плани, що створюються на початку, але уточнюються під час реалізації.
Суворі плани вимагають зосередження енергії та ресурсів на початку проєкту змін для ретельного планування, залучення, комунікації тощо.
Прямолінійний дизайн vs Складний дизайн
Проєкт визначено достатньо чітко чи рішення потрібно розробляти у міру того, як із часом розвивається розуміння?
Прямолінійне планування включає легке для розуміння бачення змін із певними початковим, середнім та кінцевим етапами та конкретними кроками для їх досягнення. Початкова діагностика й аналіз дають чітко визначені рішення, і потрібна невелика або взагалі не потрібна складна зміна поведінки.
Складні зміни вимагають, щоб список дій змінювався з часом, тому що важко визначити всі активності, проблеми або необхідні важелі. Це тягне за собою постійну діагностику протягом усієї зміни, і деякі невідомі, бажані результати або визначення успіху можуть з’явитися в міру прогресу проєкту.
Однохвильова реалізація vs Багатохвильова реалізація
Чи підходить тип зміни для однохвильового чи багатохвильового (поетапного) розгортання?
Однохвильова реалізація є кращою, коли аспекти проєкту настільки цілісні, що їх необхідно вирішувати та реалізовувати в рамках однієї фази. Інтенсивність проєкту може вимагати виділених ресурсів, а також попереднього узгодження зі стейкхолдерами.
Багатохвильова реалізація краще, коли складність кінцевого результату означає, що кілька фаз будуть більш ефективними для досягнення цілей. Зазвичай для цього потрібно кілька одночасних проєктів, а також більш складне управління та їх інтеграція.
Деякі організації можуть використовувати спрощений підхід, коли зовнішні консультанти очолюють внутрішні групи розробки рішень. Інші можуть навчати своїх співробітників керівництву змінами, щоб вони могли справлятися з ініціативами без допомоги зовнішніх консультантів.
Витратьте час, щоб зрозуміти, які ресурси у вас є і яка культура вже існує у вашій організації, щоб ви могли розробити стратегію, котра використовуватиме ваші сильні сторони, при цьому враховуючи ваші слабкі місця.
За матеріалами "Strategizing for Change in Your Company", ProThink Learning.
Ілюстрація: trainingindustry.com
|
